Отримати учаснику бойових дій інформацію про вільні ділянки ще той джекпот. Втім, у Вінниці знають, як вирішити цю проблему. Зіштовхнувшись з відмовою в доступі до інформації – йдуть до суду. Так, зокрема, трапилось і в справі з ветераном АТО на ім’я Дмитро.
У 2017 році офіцер звернувся до Вінницької мерії з вимогою надати йому перелік вільних земельних ділянок під забудову, що безкоштовно надаються учасникам бойових дій. Проте отримав відповідь – там не знають про такі землі, оскільки не проведена їх інвентаризація. Але чоловік спокійно може купити вільну землю на аукціоні.
За словами Сергія Корнійчука – адвоката, який представляв інтереси Дмитра, такі справи – непоодинокі, але довготривалі в судовій практиці.
– Суд першої інстанції його позов повністю задовольнив і зобов’язав Вінницьку міську раду надати такий перелік вільних земель, – говорить адвокат. – Натомість Апеляційний адміністративний суд став на сторону міської ради. І тільки нещодавно Верховний суд підтвердив рішення міського суду і скасував рішення апеляційного.
Тепер мерія зобов’язана надати Дмитру повну інформацію з переліком усіх вільних земельних ділянок, що можуть бути передані під забудову безкоштовно.
– У Постанові Верховного суду роз’яснено, що згідно з даними Держгеокадастру станом на 2016 рік у межах міста Вінниці площа земель, що не надані у власність або постійне користування, становить 483 га, – говорить адвокат. – Тобто, землі були, але мерія свідомо не надала інформації про ці ділянки. А згідно з ЗУ «Про доступ до публічної інформації» така інформація має надаватися виконавчими комітетами сільських і міських рад протягом 5 робочих днів із часу отримання запиту.
Оскільки справа ще не завершена і дані не надано, Сергій Корнійчук тримає її на постійному контролі.
– Я прослідкую – чи подала міська рада звіт до суду про виконання рішення, на яке в них є 10 днів. Якщо цього не зроблено – подам клопотання про накладення штрафу на міського голову і відкриття кримінального провадження щодо навмисного невиконання судового рішення. Також зможемо звернутись і до Європейського суду з прав людини.
Адвокат зазначає, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню службовою особою – карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
