Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Про це на брифінгу в Інформаційному агентстві АрміяInform повідомив представник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України полковник Владислав Шостак.
Під час проведення оборонного огляду профільні фахівці зробили декілька варіантів розрахунків потреб у ресурсах (з урахуванням прогнозних видатків Держбюджету) для забезпечення сил оборони. Так, для розрахунків взято розмір видатків на розвиток ОВТ (модернізація, закупівля нових зразків та НДКР) у 2020 році – 14,4 млрд грн.
При цьому враховували наявні можливості вітчизняного ОПК (щорічні можливості/потреба сил оборони – нового ракетного озброєння 33/95 од., нового артилерійського озброєння – 70/160 од., модернізація літаків тактичної авіації – 10/15 од., нових зразків БТТ – 70/200 од., модернізація БТТ – 170/330 од.).
Зокрема обрахували три варіанти, які передбачають щорічне збільшення видатків на розвиток ОВТ упродовж наступних 10 років на 2 млрд, 5-6 млрд та 50 млрд гривень відповідно. Результати оцінки свідчать, що за умов такого фінансування частка нового і модернізованого ОВТ у силах оборони становитиме: у 2025 році – від 10 до 35%, у 2030 році – від 17 до 60%.
За розрахунками, у разі оснащення іноземними зразками високотехнологічного ОВТ (літаки F-16 (блок 62), станції РТР, комплекси РЕБ, надмалі підводні човни класу «Дракон», ТДК класу «Ньюпорт», 155 мм САУ «Краб») з часткою 2-3% щорічного оновлення, сили оборони зможуть суттєво наростити свої спроможності.
Окрім того, збільшення видатків на закупівлю високотехнологічних зразків ОВТ іноземного виробництва дозволить вилучити із сил оборони застарілі зразки озброєння (застарілі БПЛА, автомобільна, бронетанкова техніка, ЗРК, літаки та вертольоти радянського виробництва, що не підлягають модернізації), а кошти на їхнє утримання спрямувати на розвиток ОВТ.
Виходячи з цього, найбільш раціональним виглядає варіант, який передбачає поступовий розвиток вітчизняного ОПК з одночасною закупівлею ОВТ іноземного виробництва.
