Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Богдан із позивним «Вінстон» потрапив до армії 2014 року. Тоді 18-річному хлопцеві прийшло «запрошення» на строкову службу. А він вирішив одразу підписати контракт. Йому запропонували на вибір три військові частини, з яких Богдан обрав 101-шу окрему бригаду охорони Генерального штабу.
8 серпня 2014-го відбулася його перша ротація до району проведення АТО. Це були Дебальцеве, Шахтарськ, Іловайськ…
Своїм рідним Богдан не сказав про це відрядження, а запевняв, що поїхав на навчання до полігона.
— З Дебальцевого ми їздили на Артемівськ, боєприпаси з бригади доставляли на блокпости. Тоді я був навідником БТРа, — згадує «Вінстон».
До цього хлопець ніколи не бував на Донбасі. Після закінчення школи вступив на навчання за спеціальністю «менеджмент», але зрозумів, що це не його.
— Уперше під обстріл потрапив між двома блокпостами. Тоді ворог обстріляв бронетранспортер, у якому ми перебували. На щастя, екіпаж не зазнав утрат. Саме потому вирішив зателефонувати рідним і сказати, де реально нині перебуваю, — каже «Вінстон»
Про Іловайськ Богданові дуже важко розповідати, адже там він утратив п’ятьох товаришів… Один із них підірвався на колісному панцирнику, двоє потрапили під артобстріл, ще двоє померли вже у шпиталі…
Богдан пам’ятає кожного з них, деяких сам забирав із моргу в Дніпропетровську (нині — Дніпро) й відвозив до рідних…
У Дебальцевому військовий перебував із серпня по січень, спочатку був у розрахунку АГС, потім перейшов на ПТУР.
— Пам’ятаю, що в десятих числах січня почали звужувати кільце. З мого відділення всі вийшли, але зі взводу три людини потрапили в полон, — розповідає «Вінстон».
Нині Богдан продовжує виконувати завдання в районі ООС, а в майбутньому планує стати офіцером.
