Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Знайомтеся, колишній доброволець, а сьогодні, як модно називати, ресторатор Богдан Мацюра. Йому лише 24-ри, а «за плечима» півтора роки війни з російським окупантом на Донеччині та розвиток власного бізнесу у Львові.
На війну цей хлопець пішов у 20 років! Після того, як 8 листопада 2014 року в Донецькому аеропорту загинув його близький родич Богдан Здебський, що служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді.
Кухар за освітою і на той час су-шеф у ресторані, Богдан кинув усе і проміняв свій кухарський фартух на польовий однострій.
– Щоб відразу попасти в окопи і битися з російськими загарбниками, я вирішив піти добровольцем і записався в полк «Азов». Це був січень 2015 року. З Києва таких, як я, відправляли під Маріуполь. А згодом нашим полем бойових дій став населений пункт Широкине, – розповів Богдан.
У лютому 2015 року «азовці» відбили це село у «денеерівців», які хотіли використати його як плацдарм для наступу на Маріуполь. З березня бої у Широкиному стали носити позиційний характер. Ворог обстрілював наші окопи і захисні споруди не тільки з бойових машин і танків, а й із «Градів» та «Ураганів». Лише в лютому 2016 року українська армія встановила цілковитий контроль над цим населеним пунктом. І весь цей час тут стрільцем воював Богдан Мацюра.
– Запам’ятався квітень 2015-го. Було міжсезоння, погода мінялася по декілька разів на добу. Ворог просто скаженів. Виїжджав на позиції і з танків проводив масовані обстріли. Під час одного такого обстрілу загинув мій товариш. Було дуже важко, – згадує Богдан.
Війну він закінчив у серпні 2016 року 21-річним юнаком і вже з чималим бойовим досвідом.
За словами Богдана, найкращою реабілітацією є робота. Тож одразу взявся працювати. А в 2018 році у нього виникла ідея започаткувати свою справу – відкрити кафе.
– Стартовий капітал – це були позичені 7 тисяч доларів США. На них орендував приміщення і закупив необхідне кухонне обладнання та меблі, – розповів Богдан.
Так, у квітні цього року у Львові на вулиці Івана Франка, 95 з’явилося екокафе «Гейзер».
«Звідки така назва, чи не пішла від однойменного українського гурту?» – запитую в співрозмовника.
– Ні, просто готуємо в кафе їжу на пару, а пароварка і гейзер мають той самий ефект, – говорить колишній боєць.
У меню кафе різні салати та сандвічі, які тут можна запити чаєм, кавою, лимонадами чи різною водою. Працює Богдан разом зі своєю дівчиною Зоряною. Удвох і готують, і миють та прибирають. Здебільшого до закладу навідується молодь, яка хоче перекусити в обідню перерву чи замовити з собою.
– Поки особливих прибутків не маємо. Виходимо, що називається, на «нуль», але водночас побачили, як деякі проблемні моменти у специфіці цієї діяльності, так і перспективні напрями, над якими будемо працювати. Одним із таких є приготування комплексних обідів, – ділиться Богдан Мацюра.
Наразі, аби здешевити свою продукцію і надати їй індивідуальний смак, пара сама випікає булочки з трьох видів борошна та робить соуси власного виробництва на основі оливкової олії та знежиреного йогурту, експериментує й урізноманітнює склад своїх салатів та сандвічів.
…А найголовніше – вірить, що у них усе вдасться.
– Головне це любити свою справу й готувати з любов’ю – відвідувачі це відчують і оцінять! – переконаний Богдан Мацюра.
Фактично життя у нього тільки починається. І хочеться побажати цій молодій людині лише успіхів і більше ніколи не брати до рук зброї… максимум кухонний ніж.
Від початку доби кількість атак агресора по всьому фронту становить 62.
Сьогодні російські війська вчинили цинічний акт тероризму під час церемонії поховання на території Національного військового меморіального кладовища.
Сьогодні опівдні росіяни скинули на місто Краматорськ п’ять авіабомб. Щонайменше дві людини загинули і троє дістали поранення.
Працівники ДБР за сприяння СБУ повідомили про підозру жителю Хмельницького, який за гроші обіцяв виключати військовозобов’язаних із розшуку в системі «Оберіг».
На Гуляйпільському напрямку ворог змушений залучати до атак морських піхотинців та десантників.
Окупаційна російська армія збільшує кількість авіаційних ударів по Україні, не маючи бажаних успіхів на фронті.
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….