Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
В Одесі у Будинку офіцерів відбувся міжнародний круглий стіл для жінок-військовослужбовців, працівниць Збройних Сил України та США на тему «Жінка і військова служба: жертовність та підтримка». Захід пройшов з ініціативи Міжнародної громадської організації «Оливкова гілка».
Дати те, заради чого жити, за що зачепитися, у що вірити
Уперше з візитом до Одеси завітали представниці цієї організації із США, які поділилися власними історіями про те, що допомого їм долати випробування й моральні травми як на службі, так і вдома.
Зокрема полковник запасу армії США Лінда Шеймо майже 40 років віддала службі й не з чуток знає про проблеми, які часто виникають у жінок-військовослужбовців.
— Насправді, виклики часто однакові як для українських, так і американських жінок-військових. До прикладу, в Америці є тисяча з мільйона професій, якими не можуть займатися жінки. Але ми працюємо, щоб ситуація змінилася. І в нас це виходить. Треба лише пам’ятати: ми рівні, але різні, — говорить Лінда Шеймо.
Понад сорок років працює з жінками Керолайн Грубе. Вона розповіла, як уберегти серця, зранені війною, сповнені тривоги за своїх чоловіків, синів, а то й випалені трагедією втрати найближчої людини.
— Мій чоловік, полковник у відставці армії США, помер від хвороби внаслідок ураження хімічними речовинами під час війни у В’єтнамі. Але в мене є син. Він майор. І для мене близьке все, що пов’язане з військовими, особливо з їхніми сім’ями. Важливо пам’ятати: коли зустрічаємо рідних з війни, маємо дати їм те, заради чого жити, за що зачепитися, у що вірити, — наголосила Керолайн.
На вістрі розмов — проблеми жінок у чоловічих колективах
Учасниці заходу обговорили і питання посттравматичного стресового розладу та роль родини в його подоланні. Так само на вістрі розмов — проблеми жінок у чоловічих колективах. А також діяльність громадських організацій України у царині морально-психологічної підтримки сімей військових.
— Хоча нас розділяє океан, маємо схожі проблеми, хоч і підходи до їхнього розв’язання дещо різняться. Гадаю, що такі зустрічі стануть корисними для нас. Важливо, що наші американські гості діляться неоціненним досвідом, який допомагає вирішувати ці проблеми, — зазначила Ольга Грязнова.
