У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
До 2014 року інженерні війська були чи не єдиним родом у Збройних Силах України, який безнастанно виконував реальні бойові завдання. Вони очищували територію держави від вибухонебезпечних предметів часів Другої світової, ліквідовували наслідки різноманітних надзвичайних подій, брали участь у миротворчих місіях. Ця війна не припиняється ніколи і триває нині на Донбасі.
Про бойове сьогодення військових інженерів, їхні здобутки і проблеми ми попросили розповісти напередодні Дня інженерних військ України, яке відзначають 3 листопада, генерал-майора Юрія Лукашика ‒ начальника інженерних військ ЗСУ – начальника Центрального управління інженерного забезпечення Головного управління оперативного забезпечення ЗС України.
Міни скрізь, навіть у школах і дитсадках
‒ Юрію Петровичу, шостий рік поспіль війська виконують складні завдання у районі бойових дій. Як вони змінилися за час війни?
‒ Виросли наші спроможності й фаховий досвід, розширився спектр нашої уваги. Продовжуємо фортифікаційне обладнання наших позицій, шляхів пересування військ, здійснення маскування й імітації, розміновуємо і знешкоджуємо. Ці завдання часто виконують під ворожими обстрілами.
Втім, окрім суто бойових завдань, на наші плечі лягло і широке коло іншої роботи, так би мовити, із цивільним забарвленням. Ворог навмисне пошкодив або ж знищив, приміром, більше 50-ти мостів, чимало інших важливих для життєдіяльності регіонів об’єктів. Замінував водні колектори, залізниці тощо. Це створює десяткам тисяч людей безліч проблем. Тож відновлювати, а то й відбудовувати зруйноване доводиться і військовим.
Наразі наші сапери перевірили на наявність вибухонебезпечних предметів понад 4500 гектарів місцевості та 1600 кілометрів доріг. І знешкодили більше 260 тисяч вибухових пристроїв.
На додаток, вороги нашпигували мінами не лише терен лінії зіткнення. Міни знаходимо скрізь, навіть у школах та дитячих садочках! Наразі наші сапери перевірили на наявність вибухонебезпечних предметів понад 4500 гектарів місцевості та 1600 кілометрів доріг. При цьому знешкоджено більш як 260 тисяч вибухових пристроїв та боєприпасів. Зустрічається багато саморобних «пекельних машинок», які особливо небезпечні. Але наші хлопці навчилися «воювати» і з ними.
‒ Часто доводиться застосовувати понтонно-мостові підрозділи?
‒ На території Донеччини й Луганщини чимало водних перешкод. І вони часто стають завадою нашим військам. Наприклад, Сіверський Донець на окремих ділянках має ширину до 150 метрів, створюючи проблеми у просуванні підрозділів. У таких випадках понтонники в стислі терміни обладнують й утримують переправи.
Чисельність інженерних військ зросла майже вдвічі
‒ Ви згадали, що за час агресії значно покращилися спроможності інженерних військ.
‒ Перед війною припинили існування десятки частин і підрозділів, конче потрібних армії. У 2014-му найбільше дошкуляли дві проблеми – неукомплектованість особовим складом і незадовільний стан техніки. Наприклад, комплектування інженерно-саперних взводів механізованих батальйонів та груп інженерного забезпечення бригад становило лише 17-25% від штатної потреби в чисельності мирного часу. Та й техніка, що перебувала на озброєнні, була морально і фізично застарілою, оскільки експлуатувалася понад чверть сторіччя.
Перед війною комплектування інженерно-саперних взводів механізованих батальйонів і груп інженерного забезпечення бригад становило лише 17-25% від штатної потреби в чисельності для мирного часу.
Наразі чисельність інженерних військ зросла майже вдвічі. Сформовані нові частини й окремі підрозділи у складі бойових бригад, а також окремі бригади, які дислокуються у Кам’янець-Подільському і Дубно. До речі, на базі нашого Центру розмінування спільно із канадськими колегами підготовлено близько 400 фахівців із розмінування, із яких майже 100 – інструкторів. Цьогоріч також сформовано школу саперів, у стінах якої вже почався навчальний процес.
Триває активна розробка універсальної броньованої інженерної машини
Про якість підготовки фахівців військ говорить і той факт, що у 2016-му на навчаннях понтонно-мостові підрозділи обладнали мостову переправу через Дніпро довжиною 560 метрів – найбільшу в історії українського війська доби незалежності. Мало яка армія може похвалитися подібним.
‒ Чимало техніки військ зазнає пошкоджень у районі бойових дій. Вирішуєте цю проблему самостійно?
‒ Здебільшого самотужки. Для цього маємо ремонтні підрозділи, силами яких у пунктах постійної дислокації повернено у стрій близько 1 тисячі одиниць техніки, а в районі ООС – майже 700. Вдячні і волонтерам, які теж надають посильну допомогу.
У технічному забезпеченні є зрушення. Зокрема, прийняті на озброєння нові екскаватор ЕОВ-4421МУ, автомобільний кран КТА-25, фільтрувальна станція ВФС-5/0, силові електростанції SSM-30-01 та SSM-60-01. Триває активна розробка універсальної броньованої інженерної машини, що значно підвищить безпеку наших вояків, а також мінного загороджувача й системи очистки води «Джерело – 2000».
‒ Напередодні професійного свята вітаю від імені колективу АрміяInform вас і ваших підлеглих, зичу подальших успіхів у службі, міцного здоров’я й всіляких життєвих гараздів!
