Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
На увесь Західний регіон України їх близько 20 військовослужбовців. Звичайно, в масштабі бригад Сухопутних військ або ДШВ така кількість людей – дуже мала одиниця. Втім, ці два десятки фахівців у буквальному розумінні – на вагу золота. Їхнє завдання – не допустити похибки у будь-яких приладах, що використовують у війську: від манометра на паровому опаленні до надточних систем управління вогнем бойових машин, наведення керованих ракет і, навіть, медичних приладів, які рятують людські життя. Вони – військові метрологи.
Армія має чотири найважливіші еталони
Одна із установ, яка займається власне військовою метрологією, розташована у Львові. Військовою частиною керує підполковник Роман Басенко.
У кожній військовій частині є безліч приладів, що мають проходити повірку у встановлені терміни. Навряд ми замислюємося над точністю терезів, якими зважують пайкове масло для бійців, чи показником кількаметрового щупу, яким вимірюють наявність пального в цистернах. Та в роботі метрологів, це – надважливо. Вони жартують, що базарні продавці, коли бачать їх під час покупок, намагаються вирівняти ваги, адже гострим професійним поглядом метрологи одразу бачать «маленькі хитрощі», що дозволяють… економити по кілька грамів з кожного продажу.
Важливу роль у роботі метрологів має специфічне устаткування і техніка. Через це у цій частині зберігають та активно використовують чотири важливі для армії вихідні еталони Збройних Сил України – маси, тиску, плоского кута і довжини. Саме з ними звіряють усі прилади, що є на озброєнні війська. Тут можна побачити і еталонну кілограмову гирю, і гирю, яка важить всього один міліграм та є меншою за сірникову голівку. Та для метролога важлива не форма, а точність. Нещодавно в цю лабораторію закуплено надзвичайно дорогі сучасні електронні прилади. Наприклад, один із них може замінити великий кількаметровий стелаж із різноманітним устаткуванням. Він значно точніший у роботі. Хоча і від старих приладів тут не відмовляються – їх бережуть та обслуговують. Адже є велика кількість пристроїв, повірку та калібрування яких можна провести лише на от таких «доісторичних» приладах.
Час тут звіряють… у сейфі
У спеціальні приміщення за видами вимірювань вхід дозволено лише у спеціальному лабораторному вбранні. Справа в тім, що, скажімо, незначний стрибок температури (навіть на частинку градуса) вологи чи наявність пилу, можуть додати значної похибки. А для зменшення впливу радіохвиль на процес повірки частоти і часу – використовують кімнату, повністю захищену металевими листами у стінах, стелі та підлозі. Такий собі сейф.
Більшу частину робочого часу львівські військові метрологи проводять у дорозі. Пересувні лабораторії їздять по військових частинах із плановими повірочними роботами. А з початком російської агресії їхні відрядження перестали бути «тиловими», бо потрібно часто навідувати наші східні терени. Від їхньої фахової роботи залежить, наскільки точно в ціль полетить керована ракета і влучно вистрелить танк.
Загалом від початку АТО\ООС фахівці частини сприяли поверненню в бойовий стрій близько 1 тисячі одиниць військової техніки. Така робота наших військових метрологів зацікавила колег із країн НАТО. Адже в них складний надточний ремонт бойової техніки на передньому краї не проводять, а відправляють на спеціальні заводи. А це час та витрачання колосальних коштів, не кажучи вже про зниження спроможності й вогневої міці підрозділу. Саме тому наші партнери з Альянсу нині активно вивчають українській досвід.
