Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
На мажорній ноті завершує спортивний сезон представниця спортивного активу ЦСК ЗС України стрибунка у висоту Ярослава Магучіх. Її «срібний політ» над планкою на світовому турнірі в столиці Катару Доха з юніорським рекордом світу 2,04 м лише довів невипадковість звання найкращої спортсменки України за травень. Визнання вона отримала за перемогу на першому етапі престижної серії змагань з легкої атлетики «Діамантова ліга». Нещодавно Ярослава стала гостею АрміяInform.
— Ярославо, чому ти серед усіх дисциплін легкої атлетики вибрала саме стрибки у висоту?
— До спорту мене в 14-річному віці залучила старша сестра, яка займалася легкою атлетикою і навіть була срібною призеркою європейської першості з карате. Хоча в дитинстві я віддавала перевагу малюванню і це в мене доволі непогано виходило.
— Чи можна десь переглянути твої роботи?
— Ні (усміхається). Усе нині в сімейному архіві. Сестра розгледіла у мене багато енергії і сказала: «Ходімо зі мною, я знаю, де можна твою енергію застосувати». Спочатку я спробувала себе на дистанції 100 метрів з бар’єрами, але хотілося «літати».
— Тобто «політ» над бар’єром тебе вже не задовольняв?
— Так, мене приваблювали стрибки у висоту і моє бажання підтримала моя перша тренерка Олена Андріївна Стеценко. Потім мною професійно зайнялася Тетяна Володимирівна Степанова, яка й привела мене у спорт найвищих досягнень.
— Коли ти відчула, що тобі підкориться результат за 2 метри?
— Цього року на юніорському чемпіонаті світу я вже спробувала долати 2 метри, тому в Катарі була впевненість, що підкорю цю «психологічну висоту».
— На чемпіонаті ти припинила виступи, подолавши рекордну для себе висоту 2,04 м. Це було ваше спільне з тренером рішення не підіймати планку вище?
— Зазвичай після особистих рекордів я припиняю подальшу боротьбу. Але в Досі я відчувала, що можу стрибнути вище. Неймовірно раділа, коли це вдалося. Але з тренером вирішили, що 2,06 м для мене ще рано стрибати. Потрібно психологічно підготуватися до цієї рекордної висоти і не форсувати події.
— Майже в кожного молодого спортсмена є кумир у своїй дисципліні? У тебе є?
— Сьогодні вже немає (усміхається). А взагалі я уважно стежу за виступами подруги по команді Юлії Левченко. Подобаються виступи чемпіонки світу Марії Ласіцкене.
— У тебе є якийсь обов’язковий ритуал перед відповідальними змаганнями?
— Я сама заплітаю собі коси перед змаганнями. Це і є той самий «спортивний забобон».
— Чому ти вирішила виступати в когорті армійських спортсменів?
— Свого часу поповнити лави збірників Збройних Сил мені запропонував Заслужений тренер України Василь Васильович Ярощук. І я жодного разу не пожалкувала про це. Тепер у збірній я долаю висоту разом із подругами — армійками Юлією Левченко і Іриною Геращенко. Незабаром я призвуся до лав Збройних Сил і підпишу контракт. Для мене це буде нова висота.
АрміяInform бажає Ярославі Магучіх нових яскравих перемог і вдалого виступу на ХХХІІ Олімпійських іграх в Токіо влітку наступного року.
