«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
У 1949 році в Києві створено підприємство, яке нині знане як «Центральний проєктний інститут» Міністерства оборони України. Підприємство очолює військовий інженер ракетно-космічних комплексів Олег Приймачук, який тут працює поспіль понад 30 років. Інститут спеціалізується на проєктуванні споруд оборонного і спеціального призначення, має сучасне програмне забезпечення, автоматизовану систему проєктування, що дозволяє виконувати проєктні роботи в найкоротші терміни та високої якості. У «ЦПІ» сформовано високопрофесійний колектив фахівців, який вирішує завдання комплексного проєктування – від задуму до впровадження в експлуатацію готового об’єкта.
В інтерв’ю кореспондентам АрміяInform директор ДП МОУ «ЦПІ» Олег Приймачук розповів про історію та сьогодення підприємства.
Від командних пунктів до посольств і космодрому
– Олеже Михайловичу, ви не тільки керівник, а й свідок більш ніж трьох десятків років історії підприємства. Тож, мабуть, кращого знавця історії інституту годі й шукати?
– Так, 70 років тому створено філію Управління аеродромного інженерного проєктування військово-повітряних сил – майбутній Центральний проєктний інститут. Інститут має багату історію, почавши свою діяльність з проєктування нових і реконструкції діючих військових аеродромів у Київському, Прикарпатському і Закарпатському воєнних округах. Були спроєктовані й побудовані аеродроми «Мелітополь», «Біла Церква», «Джанкой», «Бориспіль», «Стрий». З 1959 року інститут розпочав проєктування комплексів ракетних військ стратегічного призначення на території України, Білорусі, Північного Кавказу. В ці роки колектив інституту займався проєктуванням аеродромів стратегічної авіації авіаремонтних заводів: Біла Церква, Чугуїв, Львів, Ворошиловград.
У 1969-му підприємство стає одним із головних проєктних організацій Міністерства оборони СРСР щодо забезпечення базування авіації різного призначення та авіаремонтних підприємств. У ці ж роки колектив інституту залучали до проєктування об’єктів космічного призначення.
Далі «ЦПІ», крім проєктування об’єктів авіапідприємств, розробляло проєкти вимірювальних пунктів, споруд управління та стеження за супутниками у Казахстані та Забайкаллі, різних об’єктів за кордоном – у Лівії, на Кубі, в Польщі, Угорщині, ФРН.
1989 року розпочали проєктування спеціальних об’єктів – командних пунктів, вузлів зв’язку, житлових містечок для військовослужбовців, виведених із Німеччини, – у Києві, Кривому Розі, Старокостянтинові, Новограді-Волинському, Хмельницькому і Первомайському загальною площею 600 тисяч квадратних метрів.
Починаючи з 1994-го, за контрактом з «Агентством зі зменшення загрози МО США» та інтегруючими підрядниками США, «ЦПІ» розробляє документацію на виконання робіт із ліквідації ракетних комплексів МБР SS-19 та SS-24, й інфраструктури ракетних комплексів та проведення рекультивації територій, що вивільнюються.
Особлива сторінка в роботі інституту – розробка у 2003 році українсько-бразильського наземного космічного комплексу «Циклон-4» у штаті Мараньяо, м. Алкантара у Бразилії. Його збиралися розмістити в надзвичайно вдалій та економічно виправданій локації для космічних стартів – майже на екваторі. Це дозволяло б українським ракетам «Циклон-4» виводити на орбіту більшу корисну вагу, ніж, наприклад, із «Байконура».
Цей проєкт ми втілили за допомогою програмного комплексу автоматичного 3-D проєктування. І фактично стали піонерами в країні. Використання цієї технології зменшило час проєктування на третину. Космодром став не тільки викликом для нас, а й допоміг підприємству заробити у фінансовому й іміджевому планах, отримати світове визнання.
– Чи долучалися ваші фахівці до цивільних, так би мовити, мирних проєктів?
– Звичайно, слід зазначити, що крім проєктування військових об’єктів, інститут займався і цивільними. Наприклад, плавальний басейн «Динамо» в Києві, а за сучасної історії – проєктування мережі швидкого харчування McDonald’s та розробка будівництва заводу Coca-Cola, житлові комплекси, школи, стадіони, резиденція білоруського посольства в Києві та багато іншого.
Арсенали перетворять на залізобетонні «кокони»
– А як щодо державного замовлення? Держава використовувала ваші потужності на повну?
– Приблизно до 2015-го ДП МО України «ЦПІ» виконувало держзамовлення обсягом кількох відсотків від річного плану організації. Далі ситуація поліпшилася. Нині замовлення від держави – це 70% загального плану. У період економічних криз нам удалося зберегти професійний інтелектуальний потенціал і виконувати роботи на замовлення різних державних силових структур та інших організацій.
– Які найбільш значущі для підприємства проєкти в останні роки?
– Ми виконуємо технічний супровід від експертизи до вводу об’єктів у експлуатацію для Міністерства оборони України та МВС. Насамперед це планування дуже необхідних для Міноборони об’єктів – арсеналів. Проєктну документацію на будівництво нових складів ми виконали втричі швидше, ніж планувалося, навіть з експертизами.
Це свідчення вдалого розрахунку ресурсу й роботи моїх колег. Та, окрім часу, ми ще зекономили чимало державних коштів.
За суттю арсенали – це міцні монолітні залізобетонні «кокони», розраховані на ударну вибухову хвилю, що діє з навантаженням до 5 тонн на квадратний метр. На додачу цей каркас обваловують земляним шаром в 1,5 метра. Споруди розраховані не тільки на прямі влучання практично всіх видів звичайних озброєнь, але навіть при детонуванні боєприпасів усередині сховища, його «шкаралупа» не даватиме розлітатися боєприпасам.
Переконаний: після реалізації цих проєктів жителі навколишніх до арсеналів населених пунктів будуть почуватися спокійно, адже інститут має великий досвід проєктування захисних споруд.
– Кажуть що Зала пам’яті то також робота вашого підприємства?
– Так, в 2018 році на території Міноборони збудовано «Залу пам’яті» – це фактично перший проєкт такого масштабу вшанування загиблих у війні за незалежність України. Цю роботу виконано в стислі терміни.
Будівля має округлу форму, зовсім без кутів. І це не єдина відмінність. Цікавим елементом споруди також є кольоровий вітраж у формі знака ЗСУ та композиція із дзвоном. Зала має кілька систем освітлення, звукове супроводження, монітори, дошки-плити з іменами загиблих у кожен із років і, власне, Книгу пам’яті з поіменним вказуванням наших героїв.
Офіційне відкриття об’єкта відбулося 14 жовтня 2019 року.
Нині всередині Зали пам’яті на спеціальних подіумах розміщені дві Книги пам’яті з іменами загиблих героїв – зі складу ЗСУ та Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії і Державної прикордонної служби України. І вже більше місяця проводять спільні церемонії МО та МВС із вшанування на честь загиблих військовослужбовців, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність України.
«ЦПІ» – конкурентоспроможна організація на світовому ринку проєктних робіт
– Наскільки підприємство конкурентоспроможне на вітчизняному та світовому ринках?
– Добре знання особливостей роботи з партнерами з різних країн, із вітчизняними й іноземними інвесторами всіх форм власності дозволяє здійснювати проєктування та будівництво як в Україні, так і за кордоном. На підприємстві створено велику інформаційну базу – це бібліотечні й архівні фонди, що містять інформацію про об’єкти, розташовані як в самій Україні, так і за її межами. Ринкова економіка диктує свої правила, й доводиться шукати обсяги робіт, пов’язаних із виконанням інвестиційних програм, постійно розширювати номенклатуру інжинірингових послуг, які надають замовникові, брати участь у тендерних торгах.
«ЦПІ» – конкурентоспроможна організацією на світовому ринку проєктних робіт. Про це свідчить об’єм робіт, який вже виконаний і буде виконаний для різних замовників. У останні роки ми працювали спільно з литовськими колегами з проєктування стадіону, а представники Казахстану звертались щодо розвитку аеропорту «Саяхат», грузинські замовники просили технічної допомоги з питання аеропорту «Копитнари» (м. Кутаїсі).
– Як справи з молодими фахівцями? Чи зацікавлені вони працювати саме на держпідприємстві, адже зараз молодь охочіше йде працювати на приватні підприємства?
– У процесі роботи молодь швидко освоює спеціальність. Більшість з них залишаються в інституті та в подальшому продуктивно працюють. Постійно моніторимо професійне зростання молодих спеціалістів. З огляду на продуктивність, можемо коригувати їхню зарплату, адже вона в інституті – контрактна.
– Які ваші сподівання та плани на майбутнє?
– Інститут – одне з успішних ДП, яке для держави не є тягарем, а навпаки – прикладом того, як при правильному і вмілому управлінні є можливість не тільки зберегти підприємство й науковий потенціал, а й поповнювати бюджет країни. Одна з важливих причин успішності підприємства – висока якість виконання робіт. За даними державної статистики, «ЦПІ» неодноразово займав лідерські місця у списку найкращих держпідприємств країни.
Можливості інституту дозволяють виконувати широкий спектр завдань для Міноборони, і з приходом нової влади колектив та керівництво «ЦПІ» розраховують на стовідсоткове завантаження своїх потужностей для посилення обороноздатності нашої країни.
