Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
«Протягом 2014-2019 років були запроваджені кардинальні зміни у сфері нацбезпеки та оборони. Ми побачили як позитивні зміни, так і те, що не вдалося зробити». Про це наголосив у своєму виступі Міністр оборони України Степан Полторак під час засідання Комітету реформ Міністерства оборони та Збройних Сил України.
У зібранні взяли участь представники Міноборони, Генерального штабу ЗСУ, іноземні стратегічні радники високого рівня Комітету реформ Міністерства оборони та Генштабу, народні депутати, представники інших силових відомств.
Даючи стратегічну оцінку розвиткові Збройних Сил протягом 2014–2019 років, очільник оборонного відомства підкреслив: оцінка загроз національній безпеці у 2012-2014 роках, а особливо у 2014-му, виявилася повністю хибною та назвав головні причини.
Так, до 2014-го Міністерство оборони фінансувалося за залишковим принципом, обсягом менше ніж 1,0 % від ВВП. Система управління військами була дезорганізована, озброєння та військова техніка не оновлювалися, Збройні Сили організаційно та технічно зруйновані. Оборонне планування увійшло у стан так званої мертвої петлі, коли використання обмежених ресурсів виключно на утримання армії не дозволяло навіть мінімальний її розвиток.
«Все це призвело до обмежених спроможностей щодо відсічі російської агресії», – наголосив Міністр оборони.
Степан Полторак зазначив, що за таких умов докорінна модернізація війська за принципами і підходами НАТО, набуття ними відповідних спроможностей стали основою для захисту суверенітету та незалежності нашої держави.
У Стратегічному оборонному бюлетені визначені п’ять стратегічних цілей реформи. Зокрема це об’єктивне керівництво силами оборони відповідно до принципів і стандартів НАТО, ефективна політика планування і управління ресурсами на євроатлантичних засадах, необхідні спроможності сил оборони, об’єднана логістика і система медичного забезпечення, а також професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву.
Говорячи про позитивні зміни в діяльності військового відомства, Степан Полторак окремо зупинився на реформуванні апарату міністерства. Так, передусім уточнено функціональні обов’язки посадових осіб, проведено їхню об’єктивну переатестацію з використанням поліграфу й сформовано професійний цивільний кадровий склад Міноборони.
Степан Полторак нагадав: Міністр оборони, його заступники, державний секретар і ключові керівники відомства стали цивільними. Нині частка цивільного персоналу Міністерства становить 82 %. Окрім того, оптимізовано його структуру й чисельність.
В останні роки значно нарощено спроможності Збройних Сил. Так, у 2015 році законодавчо затверджена вдвічі більша, порівняно з 2014 роком, чисельність ЗСУ – до 250 тис. осіб. Суттєво нарощено бойовий склад і вдосконалено структуру. Зазначену стратегію розроблено спільно з іноземними радниками.
Під час засідання його учасники обговорили досягнуті результати реформ в оборонному відомстві впродовж 2014–2019 років та окреслили основні напрями роботи Комітету реформ Міноборони та ЗСУ на наступний період.
