Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У 2015 році Україна поставила собі амбітну мету — перехід на стандарти НАТО до 2020 року. У зв’язку з цим були ухвалені важливі документи: Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина і Стратегічний оборонний бюлетень. Для оборонного відомства пріоритетним завданням стало досягнення максимальної взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами країн-членів Альянсу.
— На сьогодні Україна виконала й адаптувала 16 % усіх стандартів НАТО, — говорить Василь Бабич, керівник відділу міжнародних відносин РПР в коментарі телеканалу uatv.
Упровадження стандартів НАТО в Україні — основний елемент реформування сектору національної безпеки і оборони. Ключова ціль — підвищення рівня боєздатності і обороноздатності української армії.
— Точного переліку стандартів, які країна має виконати для того, щоб стати членом НАТО фактично не існує. Але є певні рекомендації, є процес наближення до стандартів НАТО. Їх може виконувати як країна-аспірант, яка хоче стати членом НАТО, в цьому випадку це Україна, Грузія та Боснія і Герцеговина, а також інші країни, — каже Василь Бабич.
Варто зазначити, що 100 % стандартів НАТО ще не впровадила жодна з країн-членів Альянсу. Деякі держави імплементували лише близько 25 % усіх нормативних актів. Наприклад, Австрія як нейтральна країна, котра наближається до стандартів НАТО, ратифікувала 86 угод, а впровадила 67. Це лише 7 % від впровадження усіх стандартів Альянсу.
Україна ратифікувала 172 угоди, впровадила — 160. Міжнародні партнери схвально оцінюють такі кроки держави, як створення аудиторської програми в Міністерстві оборони, вивчення англійської мови військовослужбовцями, перехід на J-структуру Генерального штабу.
— Ми бачимо суттєвий прогрес, порівнюючи з членом НАТО Чорногорією, Україна наразі впровадила більше стандартів Альянсу. Проте очевидно, що цього недостатньо. Найбільша кількість імплементованих стандартів мають такі країни-члени, як Німеччина та Румунія, — зазначає Василь Бабич.
Нещодавно ГО «Нова Європа» презентувала дискусійну записку «Україна і стандарти НАТО: як влучити у «рухому ціль»?
Під час її презентації було зазначено, що Україна розгляне доцільність впровадження 219 стандартів.
Крім того, на презентації розповіли про перешкоди, що стоять на заваді цьому процесу. Серед них брак системності в організації впровадження стандартів, недостатня кількість фахівців, неналежний рівень володіння англійською мовою, складність отримання стандартів, що мають гриф «обмеження доступу».
Наприкінці червня Президент України Володимир Зеленський оголосив, що з 2020 року має розпочатися впровадження стандартів та процедур НАТО у діяльність ЗСУ, передусім у підготовку військ.
— Ця робота не повинна бути імітацією, а стати реальними кроками реформування української армії відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу. При цьому ми повинні пам’ятати, що основною цінністю є людина, — сказав Президент.
Україні не підходять усі стандарти Альянсу. Наприклад, наша держава не має ядерної зброї або підводного флоту.
Усього в базі стандартів НАТО міститься близько 1200 угод і рекомендацій, якими опікуються 93 робочі групи Альянсу зі стандартизації. Кожні 3 роки стандарти переглядають. Деякі з них втрачають чинність, а деякі додають. Саме тому їхнє впровадження — це рухома ціль, зазначають експерти ГО «Нова Європа».
