Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Торік Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос озвучив кількість суїцидів, вчинених учасниками Антитерористичної операції після повернення із району бойових дій. За його словами, таких випадків понад 500, а якщо брати період з 2014-го по 2018 рік, то майже 900 смертей сталися через самогубства та навмисні вбивства українських військових.
Те, що ситуація серйозна, підтверджує і факт зустрічі Президента України у червні цього року з родичами загиблих військових, які вчинили самогубства. Аби подолати проблему, в Україні створюється гаряча лінія психологічної підтримки ветеранів «Лайфлайн Україна».
З людьми, причетними до її створення, вдалося поспілкуватись кореспонденту АрміяInform.
Самогубці – це люди, які не знайшли підтримки
– Все почалося з електронного листа від Уляни Супрун (виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України – ред.), в якому було написано «Треба покликати Пола Найланда на зустріч». То був червень минулого року. Коли я прийшов до Міністерства охорони здоров’я, мені презентували звіт, підготовлений організацією «Лайфлайн Австралія» (гаряча лінія для ветеранів в Австралії – ред.), – ділиться спогадами Пол Найланд, засновник «Лайфлайн Україна».
Він розповідає, що Уляна Супрун висловила ініціативу подивитися, як працюють подібні гарячі лінії у світі.
– Коли читав рекомендації від «Лайфлайн Австралія», зрозумів – якщо ми запрошуємо в Україну найфаховіших міжнародних експертів, то можемо відкривати з нуля найкращу за рівнем професіоналізму гарячу лінію у вашій країні, – каже співрозмовник.
Пол розповідає, що він громадянин Ірландії, але живе в Україні вже 16 років.
– Вважаю, що люди, які заслуговують найбільшої поваги тут і зараз – це ветерани. Людей, готових покласти життя за країну, ми маємо поважати. А поваги до ветеранів в Україні взагалі бракує. Я хочу це виправити… У Міністерстві охорони здоров`я мені повідомили, що хотіли б, аби я побудував фундамент, який можна потім розширювати.
Засновник «Лайфлайн Україна» каже, що через 12-18 місяців вони відкриють гарячу лінію для всіх українців, і будь-яка людина зможе зателефонувати за номером 7333. Але почнеться проєкт із допомоги ветеранам.
– Якщо хтось зателефонує і скаже «Я зараз у поганому стані», ми не питатимемо, ветеран він чи ні. Ми тут, щоб допомагати людям і рятувати життя. І 550 українських ветеранів, які закінчили життя самогубством – це дані 2017 року. А нині – їх більше. Це люди, які не знайшли підтримки… Так, є депресія, що може існувати кілька місяців, навіть рік. Але момент, коли людина живе з темними думками про самогубство, насправді короткий. І ми вчили за звітами «Лайфлайн Австралія», що треба бути готовим до цієї ситуації… Я повинен подякувати партнерам – фонду «Східна Європа», звідки мені телефонували і казали: «Пол, посольство Великобританії зараз відкриває тендер, вони шукають проєкт». І слава Богу, ми отримали цю фінансову підтримку від посольства Великобританії. Тільки завдяки їхній допомозі ми тут, збираємо нашу команду й починаємо працювати. Нарешті.
Самотужки Полу Найланду було б важко розпочати важливу і важку справу. Тому до нього приєдналися однодумці.
–Я донька військового… Тому в мене є особистий мотив у допомозі ветеранам, – ділиться думками Євгенія Граб, консультант-психолог гарячої лінії.
– Пол Найланд опублікував пост у Facebook про те, що йому потрібен помічник у проєкт. Я написала, що мені цікаво, бо розумію стан глибокої депресії, коли людина сам-на-сам зі своїми думками… Я знаю, через які складнощі проходить людина, коли її не чують, і коли вона навіть не знає, де її почують. Зрозуміла, що, переживши такий стан, мені хочеться допомогти іншим, хто теж занурився у депресію, – розповідає Інесс Крістенсен, проєктний координатор «Лайфлайн Україна».
Більша частина команди операторів мають бути ветеранами
– Нині ми на етапі збору команди. Проводимо інтерв’ю з кандидатами, які бажають брати участь у проєкті. Це перший етап. Друга стадія – тестування на стресостійкість. Бо ситуації, з якими стикатимуться оператори щодня, є важкими психологічно. Тому слід обрати людей, які готові до цього, – розповідає Євгенія Граб.
За її словами, наприкінці серпня приїжджає команда з США, яка починає процес навчання для операторів «Лайфлайн Україна». Це три інтенсивних дні, коли вчитимуть правильному поводженню із людиною, яка перебуває в «темних» переживаннях у найскладнішому періоді життя.
– У складі американської команди приїде і Ейпріл Натурел – одна зі світових експертів з відкриття гарячих ліній. Коли почнеться наша робота, Ейпріл ще на два дні залишиться тут, щоб виправити якісь помилки. Одразу після команди із США приїжджає група з Канади – організація Living Works, яка теж проведе для нас тренінг. Крім цього, ми знайшли 10 онлайн-курсів для подальшого навчання операторів, – ділиться планами Пол Найланд.
Інесс Крістенсен зазначає: у «Лайфлайн Україна» є цікавий курс для навчання операторів «Ветерани для ветеранів», розроблений ветеранами США.
– Ми хочемо, щоб більша частина команди операторів була саме ветеранами, – додає вона.
Родичі, які втратили близьких через самогубство, теж можуть звертатися на гарячу лінію
– Зателефонувати нам може ветеран, навіть якщо він просто посварився з дружиною… Адже тільки 30% дзвінків є від людей, які реально на цей момент думають скоїти суїцид. Решта 70% – це найрізноманітніші випадки. Хтось, наприклад, не може знайти роботу й від цього не відчуває себе нормальним чоловіком, що забезпечує сім’ю, – розповідає засновник «Лайфлайн Україна».
– Якщо людина звертається до нас із ситуацією, яка прямо не пов’язана із суїцидом, але при цьому відчуває певні труднощі, то наше завдання – направити її на сервіс, здатний надати довгострокову підтримку. Якщо, приміром, потрібна психологічна допомога, то у форматі телефонної лінії ми її можемо надати, але дуже обмежено. Якщо ж той, хто звертається, згоден відкрити інформацію про те, де він знаходиться, в якому місті, то через нашу базу можна подивитися, які в його регіоні існують організації, що надають той чи інший спектр підтримки, – зазначає Інесс Крістенсен.
Як стверджує Євгенія Граб, самогубство, вчинене ветераном, впливає і на його оточення – рідних, друзів, колег. Це залишає важкий слід. Тому люди, які переживають втрату, теж можуть звертатися на гарячу лінію.
– Такий дзвінок не обов’язково є тоді, коли людина хоче закінчити життя самогубством. Це може бути і просто бажання поговорити, – каже Євгенія Граб.
