Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
— Ми починаємо формувати пласт, присвячений воєнно-історичній роботі та її ідеологічному компоненту, — повідомив на брифінгу в АрміяInform провідний спеціаліст відділу військово-патріотичного виховання Генерального штабу ЗСУ Василь Павлов.
Зокрема у 2017 році вперше за довгий час у ГШ ЗС України створено воєнно-історичний відділ, а через два роки — сектор воєнно-історичної політики. Тобто цей напрямок доволі молодий і має декілька тем загальнодержавної ваги.
— Як це працює? — говорить спікер. — Усе дуже просто. Ось приклад: цього року відбувався конкурс шкільних підручників з історії України і всесвітньої історії. Вперше вони потрапили на рецензію до Науково-дослідного центру воєнної історії при Національному університеті оборони. Наші фахівці їх вивчили, відрецензували й висловили пропозиції. Це свідчення того, що воєнно-історична робота надзвичайно важлива, бо йдеться про формування свідомості молоді.
Водночас у цьому напрямку існує і низка прогалин. Зокрема, за словами Василя Павлова, нині в Україні немає офіційної історії Антитерористичної операції.
— На цей момент ми мали б сформувати хоча б спільне бачення з АТО/ООС, — зазначив він. — Зокрема потрібен набір знакових подій, військових операцій, бригад, героїв, певної хронології. Передусім — для цивільної спільноти, аби досягти чіткого розуміння, що у нас відбувалося впродовж 5 років. Нині маємо лише декілька видань по окремих військових частинах, однак це опосередковані документи.
