Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
На нещодавньому засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики на чолі з Президентом України його представили як автора всього новітнього антикорупційного законодавства. Що він порадив главі держави та його команді, зокрема задля подолання корупційних ризиків у сфері оборони, читайте в інтерв’ю агентству АрміяInform. Наш співрозмовник — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції Віктор Чумак.
Нацрада з питань антикорупційної політики практично бездіяла
— Вікторе Васильовичу, для початку нагадайте про історію Національної антикорупційної ради при Президентові України.
— Утворив цей комунікативний майданчик ще Петро Порошенко, але вона збиралася лише чотири рази впродовж його каденції… І жодного разу — за його участі. Більше того, до її складу входили люди, яких навряд чи віднесеш до борців з корупцією. Тому відновлення й перезапуск роботи Верховної Ради є дуже важливим. У її складі ми побачили не лише людей, які за посадою відповідають за протидію корупції (керівники НАБУ, САП, СБУ, ДБР, Антикорупційного суду), а й представників громадянського суспільства, які опікуються антикорупційною політикою. Це Transparency International Ukraine і Центр протидії корупції, і Центр політико-правових реформ… Ці організації представляють люди з позитивним досвідом та репутацією.
— Верховну Раду представляли ви. Чому так сталося?
— Працює принцип конкретного внеску в справу боротьби з корупцією. Е-декларування доходів чиновників, відкриття реєстрів, створення НАБУ й інших антикорупційних органів — усе це зробили саме ми у 2014-му в співпраці з громадськими організаціями.
— Чому цей поступ призупинився?
— Тому що, коли ми — реформатори-антикорупціонери — продемонстрували рішучість намірів, у нас одразу стало менше прибічників у парламенті. Довелося навіть відбиватися…
Парламент потребує «антикорупційного щеплення»
— Що слід зробити у новій Верховній Раді, аби цього не повторилось?
— По-перше, без «антикорупційного щеплення» новий парламент ризикує стати таким же корупційним болотом, як і був. Влада розбещує. Запобіжником цьому має стати зняття глобальної депутатської недоторканності та введення інституту функціонального імунітету. А ще новий парламент має одразу ж відновити дію статті про незаконне збагачення.
Без «антикорупційного щеплення» новий парламент ризикує стати таким самим корупційним болотом, як і був
По-друге, повинні з’явитися швидкі, але справедливі й обґрунтовані вироки Антикорупційного суду в справах, які закінчили розслідувати НАБУ та САП, щодо нардепів і міністрів. Слід нарешті перейти від слів до справи. Суд починає працювати з 5 вересня. САП і НАБУ готові передати 35 справ по чиновниках категорії «А». У ньому і народні депутати, і міністри… Плюс ще 15 справ щодо суддів.
По-третє, Україна з 2006 року — член Групи держав Ради Європи проти корупції (ГРЕКО). Однак стандарти цієї організації у нас так і не імплементовано. Серед зазначених вимог — і етичний кодекс народного депутата, і питання конфлікту інтересів… Тільки після запровадження цього комплексу заходів можна говорити про нову антикорупційну політику.
— Президент демонструє політичну волю до цього?
— Так, намагання очевидне. Звертаючись на Раді до глави держави, я сказав, що в його виборчій агітці було гарне гасло — «Ні обіцянок, ні пробачень». Якщо він зробить за наступні 5 років, що в Україні ліквідують монополії і вплив на владу олігархів, то корупційне ярмо спаде само собою. Адже є наслідки корумпованості, а є причини, й вони значно глибші.
Ми маємо провести антитрестові закони, через що пройшла Америка ще у 1970-ті. Це складна робота, але інакше нічого не зміниться
Олігархів потрібно зробити бізнесменами, які платять податки і поважають закони. Для цього — подрібнити їхні підприємства, демонополізувати ЗМІ. Тобто, провести антитрестові закони, через що пройшла Америка ще у 1970-ті. Це складна робота, але інакше у країні нічого не зміниться.
Оборонна промисловість — офшоризована
— На нараді Президент заявив, що до правоохоронних органів днями передано матеріали про чергову корупційну схему в оборонній промисловості. Впродовж п’яти років лише за кількома контрактами в офшори перераховано майже 30 млн доларів. Як долатимуть корупційні ризики в ОПК?
— Проблема офшорів напряму пов’язана із класичною схемою великого бізнесу: зайшли у Верховну Раду — сіли на бюджет; витягли з нього гроші — вивели в офшори. Податків не сплатили! І потім ці кошти з офшорів заводять як іноземні інвестиції — і знову без сплати податків! І так по колу. У підсумку зарплат учителям, медикам, військовим, пенсіонерам катма! Якщо це коло не розірвати — нічого не зміниш!
Кінцевий власник банків, підприємств, інвестиційних компаній має бути зареєстрований в Україні, а не на Віргінських островах
Для подолання офшоризації доцільно, аби кінцеві власники банків, підприємств, інвестиційних компаній були зареєстровані в Україні, а не на Віргінських островах. І тоді, зрозуміло, економіка запрацює.
— Можете назвати суму, яку виведено з нашої країни в офшори?
— Так, це — $115 млрд. Це навіть не бюджет країни, це — ВВП, наприклад, за 2018 рік…
— Чи можна повернути ці кошти?
— Усі, звичайно, ні. Навіть обіцяти не варто. Однак частково — так. Завдяки плідній співпраці з міжнародними антикорупційними організаціями. Наприклад, у США всі фінансові потоки, які проходять через цю країну, прораховують до останнього долара. Отож, якщо буде підозра в незаконному відмиванні, повернення коштів тут цілком можливе.
Неприпустимо, аби корупцію захищав гриф «секретно»
— Ваше ставлення до утаємниченого державного оборонного замовлення.
— Немає такого поняття у світі, як засекречене оборонне замовлення.
— Однак у нас є. Відповідно до різних даних, утаємниченість ДОЗ в Україні сягає 90%!
— Це утаємниченість саме оборудки (посміхається. — Авт.), а не ДОЗ! Тому що закупівля зазвичай відбувається в одного постачальника, без конкурентних умов тощо. Світова практика показує: секретними у військових бувають лише витрати на спецоперації. Все!
97% державного оборонного замовлення США – відкриті, і лише 3% – закриті. Це – витрати на спеціальні військові операції
— У нас в Україні діє парламентський контроль над Збройними Силами. Чи маєте ви як заступник голови Комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції доступ до військових контрактів?
— Мені ніхто нічого не дає! Навіть за депутатським запитом! Із однієї простої причини: нема відповідальності чиновника за відмову парламентарію…
— Однак є відповідальність за перешкоджання діяльності народного депутата…
— Так, але ви бачили хоча б одного чиновника, засудженого за цією статтею?
— Жодного! Скажіть, а чи є у вас змога оприлюднити інсайдерську інформацію про корупційне діяння?
— Ні, адже це означатиме розголошення державної таємниці. І за це вже точно притягнуть до відповідальності!
— Очевидно, що парламентський контроль у сфері оборони через надмірно утаємниченість зведений до «нуля»… Який вихід?
— По-перше, знімати секретність з ДОЗ. По-друге, певний лад у цьому наведено — нещодавно ухвалено закон про тимчасові парламентські комісії. Сподіваємось, відтепер на депутатський запит реагуватимуть відповідальніше.
— Дякую за бесіду.
Інтерв’ю вів Руслан Ткачук, АрміяInform
Фото: Українська правда
