Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
До великої війни Володимир мріяв стати водієм, а нині він — командир відділення Національної гвардії, який пройшов пекло Серебрянського лісу, Лимана та Покровська. Гвардієць із позивним «Білий» розповів історію бою, у якому вдвох із побратимом вони зупинили висадку ворожого десанту та знищили близько 20 окупантів.
Про це йдеться у повідомленні на сайті НГУ.
Двоє проти двадцяти
Однієї ночі на позиції гвардійців рухалася МТЛБ, з якої висадилася група штурмовиків. «Білий» та його побратим «Піксель» прийняли бій, маючи значну чисельну перевагу противника.
«Підпустили ворога на 15–20 метрів. Косили всіх. Потім підключилась артилерія і дрони. Удвох відбили штурм. Ніхто не пройшов», — згадує Володимир.
Підрозділ понад місяць не міг змінити людей на позиціях через безперервні штурми.
«Ми тримали оборону до останнього. Знищили близько сотні окупантів», — каже він.
Він додає: російські війська нерідко діють нелогічно, буквально йдучи «на м’ясо». Одному з таких штурмовиків, який кричав у рацію про кінець, Володимир кинув гранату, назвавши це «колисковою».
«Витягували» крейсер «Москва» під удар: 50-річний пілот Old Guard збив 30 повітряних цілей на МіГ-29
Дев’ять кілометрів із пораненим
За чотири роки служби «Білий» тричі отримував поранення в ноги, але кожного разу повертався до строю. Одного разу — рятуючи побратима.
«Один був дуже тяжкий — два тижні тримав турнікет. Ми тягнули його дев’ять кілометрів. Він тримався за мій рюкзак. Але вийшли всі», — каже командир.
«Бороду виростила війна»
Колишній автослюсар зізнається: війна змінила його зовні й внутрішньо.
«Мама каже, що я дуже змінився… Став мужнішим. Якщо пішов — тримай до кінця. Дороги назад немає», — підсумовує «Білий».
