Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Бойовий пес 68-ї окремої артилерійської бригади, бельгійська вівчарка на ім’я Аїд, не раз рятував життя своєму господарю — сержанту з тим самим позивним — і цілому підрозділу, завчасно відчуваючи небезпеку.
Історію чотирилапого воїна розповіли на сторінці бригади.
Як Аїд врятував господаря від «Граду»
Весна 2022-го. Під час боїв за Рубіжне сержант спостерігав за ворогом із верхніх поверхів зруйнованої багатоповерхівки в Привіллі.
Поруч завжди був його пес.
«Під час роботи з бусоллю до мене підбіг Аїд — схопив за штанину, тягнув униз і вимогливо гавкав. Я буркнув на нього, але пішов — просто, щоб заспокоїти», — згадує військовий.
Коли чоловік спустився до підвалу, будівля здригнулася від вибухів: саме туди щойно прилетіло кілька снарядів «Граду».
Його позиція перетворилася на уламки бетону.
«Сержант присів перед Аїдом і тихо сказав: „Дякую, що врятував мене, брате“», — розповідають у бригаді.
«Собача команда» на фронті
Коли спостережний пункт перенесли під Соледар, пес продовжив дивувати підрозділ своєю інтуїцією.
Перед кожним обстрілом він починав гавкати — і за кілька секунд по позиціях летіли снаряди.
«Ми почали сприймати це як команду: якщо гавкає — ховайся», — кажуть побратими.
Згодом Аїд навчився розпізнавати і звук ворожих БПЛА — ознаку підготовки нового удару.
Поранення під Яковлівкою
Листопад 2022 року. Спостережний пункт у болоті під Яковлівкою — найважчі умови.
Під час чергового обстрілу уламок розрізав собаці шию майже навпіл.
Бійці намагалися врятувати пса підручними засобами — прищіпками, скотчем, зеленкою.
Та врятувала його колишня ветеринарка з найближчого села: вона зашила рану звичайними нитками.
Коли запалення повернулося, сержант вирушив з Аїдом до Краматорська. Там тварині зробили операцію, після чого обоє — пес і людина — повернулися назад на позиції.
«Він страждав, тихо плакав, а я тримав його на руках і просив: „Живи, брате“», — згадує військовий.
У бригаді кажуть, що тіло Аїда — карта шрамів: живіт, голова, лапи, шия — усе колись було зашите.
Але попри біль і поранення він не втратив сміливості, не шукає укриття, коли чує небезпеку.
«Він — справжній воїн», — підсумовують побратими.
Як повідомляла АрміяInform, оператори наземного роботизованого комплексу 92 окремої штурмової бригади ЗСУ поділилися неймовірно милими кадрами з їжачком, який став на заваді виконанню їхнього завдання.
