А відтак — і наближення українського військового взуття до стандартів НАТО. АрміяInform запитала в Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України…
«Незалежність України та її суверенітет — це те, заради чого я тут», — так фінський доброволець Тапані, який до війни мав власну компанію та працював консультантом із лісового господарства, пояснює, чому він залишив усе та приїхав захищати Україну.
Про історію іноземного бійця розповіли на сторінці 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України.
Тапані переконаний, що ця війна стосується не лише України. «Якщо ми не зупинимо цю війну, вона піде на Європу. Вже за п’ять років. Ситуація занадто складна», — каже він.
На батьківщині він займався продажем будинків, лісоводством, п’ять років вивчав лісове господарство та навіть працював у Франції. Дружина чоловіка, за його словами, «не була щаслива», коли він вирішив поїхати воювати, але щойно його контракт закінчився, він вирушив до України.
У 2-му Інтернаціональному легіоні він не так давно. «Тут мені не важко, жодних проблем. З комунікацією є труднощі, звісно. Але завжди можна знайти вихід», — пояснює фін.
Він уже встиг побувати на Харківщині, де було важко через постійні удари КАБів та дронів. «Один дрон впав за 200 метрів від нас. Ми тільки вийшли із тієї будівлі — і дрон вдарив поруч», — згадує він.
У Легіоні Тапані знайшов багато нових друзів — українців, французів, німців, американців. «Шкода, що в мене тут нема друзів-фінів, бо доводиться розмовляти тільки англійською. Але це не так важливо», — каже він.
Його головна мрія — щоб війна закінчилася, а Україна залишилася незалежною та суверенною. «Я сподіваюсь, що війна закінчиться, і я повернусь додому. А Україна буде незалежна і суверенна — це важливо!» — підсумовує воїн.
Як повідомляє АрміяInform, інструктор з такмеду ССО з позивним «Ден», попри тяжкі поранення обох ніг, зберіг холодну голову — і сам координував побратимів, які рятували його просто під вогнем.
