Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.
Це формує спадкоємність та власну військову традицію.
5 травня 2025 року Президент України присвоїв 22 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне найменування «Миколаївська».
Миколаївська область має глибокі й багатовікові військові традиції. Запорожці проживали тут ще з ХV століття. Козацькі поселення XVI-XVII ст. були не просто мережею населених пунктів, а входили в систему оборони від набігів кочівників, мали елементи фортифікаційних споруд. Як мінімум 144 населених пункти сучасної Миколаївської області виникли на основі цих поселень.
Особливе місце в історії краю посідає Бузький Гард — сакральний і стратегічний центр козацтва, що був частиною земель Вольностей Війська Запорозького Низового, центром Бугогардівської паланки. Гард слугував не лише переправою та оборонним пунктом, а й символом козацької свободи та військової звитяги.
Пізніше, на рубежі XVIII — ХІХ століть, він став осереддям Бузького козацтва, яке брало участь у воєнних кампаніях проти Османської імперії та повстало проти росіян, вимагаючи відновлення колишніх вольностей.
Бунтарським духом відзначалася Миколаївщина і в період визвольних змагань на початку ХХ століття, ставши одним із центрів антибільшовицького руху на чолі з отаманом Никифором Григор’євим.
Рішення про присвоєння 22 ОМБр почесного найменування «Миколаївська» спрямоване на зміцнення спадкоємності найкращих військових традицій, увічнення бойового шляху бригади та підкреслення відданості її воїнів служінню Батьківщині. Поєднання найменування з назвою міста Миколаєва й Миколаївської області є визнанням тісного зв’язку підрозділу з регіоном та його обороною в період російсько-української війни.
