Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Від камери слідчого ізолятора, де він сидів за вбивство, до каналу під Часовим Яром, заваленого трупами російських солдатів — такий шлях пройшов окупант Сергій з Удмуртії, перш ніж потрапити в український полон. Його розповідь, задокументована бійцями 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, розкриває моторошні реалії російської окупаційної армії: вербування зеків через погрози, масове самокаліцтво для уникнення штурмів та злочинні накази командування.
Відео допиту російського полоненого оприлюднили на каналі бригади.
«Погрожували „опущеною хатою“»: Як потрапляють на війну з СІЗО
30-річний Сергій М. з Іжевська підписав контракт з міноборони рф, перебуваючи в СІЗО за звинуваченням у вбивстві. Він стверджує, що піти на війну його змусили оперативники, які регулярно навідувались до ізолятора.
«Військкомат поруч із СІЗО. Ходили постійно», — розповідає полонений. «Мені опера погрожували… [казали], що якщо не підпишу контракт… потрапиш в „опущену хату“». Сподіваючись на обіцяну амністію та розраховуючи, що стан здоров’я не дозволить відправляти його на штурми, Сергій погодився.
Проте реальність виявилася іншою: його одразу зарахували до штурмового підрозділу, а надії на амністію та гідну зарплату (він скаржиться на місяці невиплат та мізерні часткові надходження) швидко розвіялись.
«Кидаєш гранату РГД-5 і навколо сідаєш»: Самокаліцтво як спосіб вижити
Зіткнувшись із реальністю самовбивчих атак, зокрема під Часовим Яром, Сергій та його товариші вдавалися до відчайдушних заходів, щоб уникнути участі в штурмах. Він детально описав поширену практику самокаліцтва («затрьохсотитися»):
«Там [під Часовим Яром] канал завалений трупами наших, російських військових», — пояснює він мотивацію. «Щоб не йти туди, кидаєш гранату РГД-5… навколо неї сідаєш… автомат з прикладом до шиї ставиш, тут все підтискаєш, голову нахиляєш, каску — все. Вибухає, тобі в руку, в ляшку скрізь потрапляють осколки».
За його словами, «там багато хто так робить». Цю процедуру вони з товаришами виконували тричі, але алюмінієві осколки РГД-5 не завжди давали потрібний ефект, а використовувати потужнішу Ф-1 було надто ризиковано.
«Краще убий»: Накази щодо полонених, цивільних та самопідрив
Полонений також розповів про інструктажі, які вони отримували перед бойовими завданнями. Наказ щодо українських військовополонених був однозначним: «Кажуть, на твій розсуд, але краще, каже, убий, щоб з ним не таскатися туди-сюди… Тобі треба завдання виконати».
Подібні рекомендації стосувалися і цивільних, які могли викрити позицію: або брати в заручники, або вбивати. Крім того, був прямий наказ у разі загрози полону підривати себе останньою гранатою, мотивуючи це «соромом ВДВ» та іншими пропагандистськими кліше.
При цьому російська пропаганда активно залякувала жахливим поводженням в українському полоні. «Мені сказали… тобі запінять ж*пу монтажною піною… мучитимуть довго», — переповідає він страшилки. Однак після потрапляння в полон до бійців 24 ОМБр він був здивований людяним ставленням: «Тут краще, ніж там… і покурити дають, і попити… ставляться по-людськи».
Полон та розчарування
У полон Сергій потрапив під час свого другого штурму, не встигнувши навіть чітко розгледіти супротивника. Він зізнається, що не має жодної мотивації воювати, а рішення підписати контракт вважає ідіотським («почуваюся більше довбо*бом… Краще б сидів»).
Як повідомляла АрміяInform, на передовій під Торецьком бійці 49 окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» узяли в полон незвичного ворога — африканського найманця у російській формі. Чужинець, який прийшов на нашу землю за обіцянками рублів і швидкої «європейської мрії», тепер сидить, плаче і тремтить перед українськими захисниками.
