Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
На передовій під Торецьком бійці 49 окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» узяли в полон незвичного ворога — африканського найманця у російській формі. Чужинець, який прийшов на нашу землю за обіцянками рублів і швидкої «європейської мрії», тепер сидить, плаче і тремтить перед українськими захисниками.
Відео з допитом полоненого оприлюднили на сторінці бригади.
Він із Сенегалу. Два роки прожив у росії — шукав шанс вирватися на Захід. Обіцяли: «Підеш на фронт, заробиш грошей — і відкриються дороги до Німеччини». А в реальності замість блискучого міста отримав холодну окопну ніч та брудний бліндаж.
«Я хочу додому… росія — це погано… Я хочу Європу…» — повторював полонений, змішуючи ламану російську з плачем і африканськими присяганнями.
Військові, які його затримали, кажуть: сморід від нього стояв такий, що й через два тижні після евакуації бліндаж ще тхнув сирістю та страхом. Нікому з наших воїнів не хотілося навіть ображати чужинця — вигляд його був настільки жалюгідним, що жалості вистачило навіть посеред війни.
Полонений зізнався: працював у росії за гроші, мріючи про інший світ. Потім його завербували, пообіцявши короткий шлях у Європу через передову. Карти російських банків, знайдені при ньому, і його розповіді підтвердили: перед українцями сидів не професійний солдат, а звичайний зневірений заробітчанин, для якого війна стала останнім квитком у нікуди.
У бою його покинули свої ж командири. На радіоефірах вони лише перепитували, чи ще «помітили Олівчика» — так зневажливо прозвали полоненого. А коли прийшла українська евакуаційна група, він подумав, що його йдуть розстрілювати.
«Жалко його було, — розповідає один із бійців. — Ми його в темряві вели, тримали за руки, бо втратити його — потім шукай у полі без світла».
Йому надали першу медичну допомогу і передали далі. Під час допиту африканець усе повторював про «бум-бум-бум» на вулиці, про страх перед дроном, про «19 українців», яким він хотів здатися. І наприкінці, змішуючи все до купи, вигукнув: «Слава Україні!».
У війні проти України Росія кидає на смерть навіть тих, кому вона обіцяла майбутнє. Але майбутнє народжується не там, де брехня, і точно не там, де тебе змушують убивати за копійку.
Як повідомляла АрміяInform, спроба російської піхотної групи закріпитися на Куп’янському напрямку зазнала повного фіаско та завершилася колективною здачею в полон. Бійці 2 батальйону оперативного призначення 15 бригади НГУ «Кара-Даг» зірвали плани ворога та поповнили життєво важливий для України обмінний фонд.
