Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Ігор Коваленко — один із найсильніших шахістів України, гросмейстер світового рівня, для якого стратегія завжди була головним інструментом до перемоги. Але коли почалася повномасштабна війна, його арена боротьби змінилася. Ігор залишив Латвію, де проживав, і повернувся до України, щоб боронити свою країну.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.
Тепер його поле бою — не шахівниця, а передова, де він працює в підрозділі радіоелектронної боротьби 53 механізованої бригади.
Здатність прораховувати наперед, швидко оцінювати ситуацію та приймати ефективні рішення — ці навички Ігор використовує у військовій справі так само, як і в шахах. Під час оборони Авдіївки він разом із побратимами працював по 12 годин на добу, забезпечуючи ефективну координацію та протидію ворожим атакам.
«Це був надзвичайний час — повна злагодженість, ідеальна синхронізація. Я використав усі свої навички на повну», — розповідає Ігор. Як і в шахах, у війні важливо передбачати наступний хід супротивника, швидко реагувати на зміни та бути на крок попереду.
За відданість службі та бойові заслуги Ігор Коваленко був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, який йому особисто вручив Президент України.
Попри складні умови служби, Ігор не полишає своєї улюбленої гри. У рідкісні хвилини затишшя він бере участь в онлайн-турнірах, підтримуючи спортивну форму та зберігаючи гостроту мислення. Адже шахи, як і війна, — це протистояння інтелекту проти сили, комбінаційна гра, де важливо не тільки захищатися, а й вчасно перехопити ініціативу.
Нині у Львові він проводить товариський матч із українським гросмейстером Мартином Кравцівим. Але цей поєдинок — більше ніж спорт. Це символ незламності, нагадування про те, що навіть у найтемніші часи сила духу та стратегічне мислення допомагають перемагати.
Як повідомляла АрміяInform, нацгвардієць із позивним «Мітяй» — актор за освітою, каскадер за покликанням, а тепер ще й командир екіпажу 25 бригади охорони громадського порядку імені князя Аскольда. Його шлях на війну почався з того, що ще до повномасштабного вторгнення він тримав напоготові зібрані речі, готовий у будь-який момент приєднатися до боротьби.
