Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.
Це формує спадкоємність та власну військову традицію.
25 грудня 2025 року Президент України присвоїв 534 окремому інженерно-саперному батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України почесне найменування «Тиса».
Батальйон, що дислокується в місті Виноградів, входить до складу 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Тому його почесне найменування символізує тісний зв’язок із краєм та уособлює силу, стійкість і незламність українських воїнів.
Назва «Тиса» використовувалася ще з 2002 року, коли було створено Міжнародний інженерний батальйон «Тиса» (Угорщина, Румунія, Словаччина, Україна), головним завданням якого була ліквідація наслідків повеней. Українська частина підрозділу базувалася саме у Виноградові і входила до складу 534 ОІСБ.
«Тече річка Тиса, в ній московська кров, москалів ми били, будем бити знов» — співається у відомій пісні. Ці слова точно відповідають духу підрозділу.
Тиса — ліва і найбільша притока Дунаю. Бере початок на Закарпатті, її протяжність на території України — 201 із загальних 996 км. Понад сотню кілометрів річки — кордон з Румунією та Угорщиною. З Тисою століттями було пов’язане життя закарпатців. Для них вона і годувальниця, і джерело для фольклору. Найяскравішою легендою про Тису є переказ, що знаменитий воїн, ватажок гунів Атілла, або Гатило, який контролював чи не всю Європу, похований на дні цієї гірської річки. Саме тому Тиса така бурхлива і непокірна.
Один із найвідоміших командирів УПА Роман Шухевич тричі перепливав Тису з метою продовження організації опору. За це отримав позивний «Щука». Місцеві жителі вважали такий рекорд дивом та довго не вірили в те, що йому це справді вдалося.
