Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 23 травня 2025 року Президент України присвоїв 38 окремій бригаді морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних…
За плечима цього захисника — Авдіївка, Піски, Опитне та важкі бої за Донецький аеропорт. Після демобілізації чоловік довго намагався знайти себе в цивільному житті й працював здебільшого в охоронній сфері. З широкомасштабним вторгненням без будь-яких сумнівів став добровольцем.
— Коли я їздив ще до району проведення АТО/ООС, то не було таких масштабів ведення війни. Зараз наш ворог застосовує проти нас крилаті ракети, авіацію, артилерію, танки… Противник намагається окупувати нашу країну, а наша робота — вигнати його з української землі, — говорить головний сержант на псевдо «Комиш».
Нині «Комиш» — головний сержант батальйону, в його обов’язки входить бойова підготовка особового складу, навчання підлеглих несенню служби, поводженню зі зброєю.
— Головне те, що ми злагоджені. Я маю досвід і ділюся ним зі своїми побратимами. Деякі служать довше за мене, тому багато чого я вчусь у них. Але головне те, що ми всі — один великий, чітко налагоджений механізм, який працює заради однієї мети, — додає головний сержант Олександр.
За словами захисника, найголовніше зараз для кожного військовослужбовця — постійно навчатися та загартовувати свої навички. Багато побратимів «Комиша» раніше взагалі не проходили службу й тим паче не мали бойового досвіду.
— Ми тримаємо найпередніший край, якщо так можна сказати. Так, зараз тут немає бойових дій, але наш підрозділ постійно готовий до будь-якого сценарію. Ми з хлопцями намагаємось якомога швидше рити окопи та відпрацьовувати практичну стрільбу, також багато навчань з тактичної медицини. По собі пам’ятаю, як це, коли по ваших позиціях працюють, і від того, як швидко ти викопаєш свій окоп, залежить, чи залишишся ти живим.
А ще головний сержант каже, що його вражає, наскільки сильною є мотивація його побратимів, адже всі хочуть їхати в гарячі точки й особисто гнати ворога із суверенної території України.
