9 жовтня 2025 року Борщівський районний суд Тернопільської області оголосив вирок у справі № 594/1204/25: мешканку регіону визнали винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України…
Постійно змінювати позиції, розгоратися, згортатися, налагоджувати зв’язок та логістику… Обрати позицію так, щоб ворожий льотчик навіть і не здогадувався, звідки в нього полетить ракета, — київські зенітники демонстрували неймовірну тактику протиповітряного бою та справжні чудеса маневрування.
— Лише за перший місяць повномасштабного вторгнення наша трьохсотка «приземлила» 23 ворожі цілі, завдавши збитків оркам більше ніж на кілька мільярдів доларів, — розповідає командир батареї Сергій. — При цьому ми залишалися цілі й практично неушкоджені, навіть після влучання російської протирадіолокаційної ракети.
Батарея Сергія разом з іншими підрозділами протиповітряної оборони дали добрячої прочуханки російським повітряно-космічним силам. Ворожа авіація намагалась ховатися за висотками, рельєфом місцевості, але це не допомагало. Зенітники продовжували один за одним «приземляти» російські літаки, вертольоти та крилаті ракети. Щоб зберегти хоч щось, ворог був змушений відмовився від використання авіації. І це стало вирішальним фактором нашої перемоги в битві за Київ.
— Ворог мріяв нас знищити. На пошуки відправляв елітних спеців, висаджував повітряний десант — та все марно. Наші підрозділи охорони та оборони вправно знищували москалів та створювали нам безпечні умови для знищення ворожої авіації. А без підтримки з повітря забуксував наступ ворожої піхоти на Київ. Зазнавши колосальних втрат, кремлівський карлик був змушений відмовитися від загарбання Києва та півночі України. У підсумку — весь світ став свідком ганебної втечі з поля бою недобитих підрозділів «другої армії світу» або, як кажуть у Кремлі, першого «жесту доброї волі»…
За словами Сергія, успіх у протиповітряному бою передусім залежить від підготовки й мотивації воїнів. Навіть застарілі С-300 у руках професіоналів здатні ефективно знищувати найновіші російські літаки. Аби тільки ці літаки ввійшли в зону ураження комплексу.
— Це наша робота — не давати ворогові літати в українському небі. У різних підрозділів Збройних Сил — свої завдання. Але мета в нас одна — завдати нищівної поразки ворогу й звільнити всю Україну. Кожен окремо й усі разом ми наближаємо перемогу.
