Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Об’єми фінансування пошуково-рятувальної служби частин армійської авіації у кілька разів перевищують попередні роки, що дозволяє закуповувати від французьких шкіряних рукавичок до нових катерів
Під час зборів із фахівцями пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служб частин армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, що відбулися на базі 12-ї бригади армійської авіації, звернув увагу на нові парашутні системи, захисні шоломи, рукавички та інше майно, яким користувалися військовослужбовці під час заходу.
– І справді, наші підрозділи впродовж останніх років закуповують чимало нового авіаційно-рятувального майна та спеціального спорядження. Цьому слугує стабільне і зростаюче фінансування служби. Скажімо, якщо до 2017 року окремо взята Херсонська бригада армійської авіації впродовж десяти років отримала на ці цілі три транші до 400 тисяч гривень кожний, то тільки у 2018 році – 1 мільйон 200 тисяч гривень! А у 2019 році на чотири наші частини було виділено 10 мільйонів гривень на закупівлю потрібного майна та спорядження, – зауважив тимчасовий виконувач обов’язків начальника пошуково-рятувальної служби армійської авіації командування Сухопутних військ ЗС України підполковник Дмитро Обуховський.
За ці кошти військові рятувальники змогли закупити парашутні системи типу «Крило» модифікацій «Commodore» та «Спектр», що дають змогу виконувати навчально-тренувальні стрибки з парашутом з літаків і гелікоптерів на обмежені та непідготовлені майданчики приземлення та у сильний вітер. А також парашути модифікації «Тандем», які дають можливість виконувати стрибок одночасно двом людям: парашутисту-рятувальнику і, скажімо, вузькому спеціалісту, чия допомога потрібна конкретному постраждалому.
– Такі парашути початково розроблялися американцями для доставки фізиків-ядерників на підводний човен для усунення тих чи інших проблем, – розповів Дмитро Андрійович. – У нашому випадку інструктор зможе стрибнути з хірургом чи іншим фахівцем. Адже загальна польотна маса парашутиста з пасажиром (вантажем) тут передбачена до 250 кілограмів.
Серед іншого, за цей час були закуплені: французькі шкіряні рукавички для роботи зі стропами, закриті парашутні шоломи нового покоління «Phantom XV» з сигналізаторами небезпечної висоти, персональне кисневе устаткування для стрибків з висоти понад 4000 метрів, контейнери для доставки на землю різних речей парашутним способом, висотометри, ліхтарі для нічних стрибків тощо.
– Для однієї з частин, яка має певну берегову лінію, закупили акваланги, подали на ProZorro заявку на катер для проведення пошуково-рятувальних робіт. Щоправда ця система державних закупівель недосконала. На неї часто виходять підприємці, які намагаються або заблокувати нам купівлю того, що нам потрібно, або підсунути неякісний товар. Наприклад, ми хотіли купити хороший німецький генератор, а змушені купляти китайський, бо на нього ціна менша. Але скільки буде служити китайський, а скільки німецький! І тут часто скупий платить двічі. І це один із моментів, які потрібно враховувати, особливо в закупках для армії, – зазначає підполковник Дмитро Обуховський. – Є у цьому процесі й інша проблема. Наприклад, ми переконалися, що нам потрібний квадроцикл. Гроші на його придбання є, але такої техніки не має в жодному штатному розпису. Відповідно не купуємо, бо не можемо поставити на баланс і утримувати цю вкрай потрібну техніку.
За словами офіцера, завдяки підтримці начальника армійської авіації генерал-майора Ігоря Яременка, сьогодні в кожній бригаді роду військ є люди, підготовлені й екіпіровані до рівня «готовий виконати будь-яку задачу, в будь- якому місці».
– Рятувальник ні в якому разі не повинен стати сам тим, кому потрібна допомога. І саме хороше матеріально-технічне забезпечення перш за все дає змогу впевнено виконувати свої обов’язки, – говорить співрозмовник.
