Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Віталій Воронко народився і виріс в селі Сварицевичі, що на Рівненщині.
Закінчив Сварицевицьку школу I-III ступенів. Був третьою дитиною в сім’ї.
З дитинства був веселим, активним та різностороннім хлопцем, мав багато друзів. Був щирим і надійним другом, завжди готовим прийти на допомогу.
«Я згадую, як він був маленьким. Я часто зі школи приносила для нього шкільну випічку. Він мене завжди чекав», — розповіла сестра Наталія.
«Пам’ятаю, як я приїхала з-за кордону і перше, що він зробив, взяв мене на руки та покрутив, хоч він був набагато менший за мене», — згадала сестра Яна.
«Наш Віталій — або, як ми всі звикли до нього звертатись „Веталь“ — полюбляв у перервах між уроками розповідати анекдоти та смішні історії, які могли розсмішити навіть найсуворіших вчителів. Згадуючи його, відразу перед очима з’являється остання парта біля вікна, за якою він любив сидіти», — згадала однокласниця Інна Московчик.
За словами сестри Наталії, у 2020 році Віталій був призваний до війська. Проходив службу у військовій частині в Ужгороді, мав дві спеціальності: «артилерист» і «водій-механік». У березні 2021 р. зарахований до складу частини, що брала участь у бойових діях на сході України.
Після початку широкомасштабного вторгнення РФ Віталій Воронко загинув.
Це сталось 5 жовтня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гаврилівка Херсонської області.
Йому було 22 роки.
Похований на кладовищі в рідному селі.
Відповідно до указу Президента України від 22 червня 2022 року № 433 солдат ВОРОНКО Віталій Сергійович був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Герою!
Використано матеріали з ресурсів president.gov.ua, memory.rv.ua.
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Фото: з родинного архіву
Дарина Холодько
