Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Олександр із позивним «Пінгвін» пройшов Вугледар, Мар’їнку, Авдіївку та понад два роки оборони Харківщини.
Історію бійця оприлюднила 26 травня Державна прикордонна служба України.
Свій перший вихід на позицію «Пінгвін» пам’ятає до деталей: тоді довелося йти буквально по тілах російських загарбників.
Перший фронтовий світанок зустрів під рев важкої техніки, свист ракет і безперервні залпи ворожої артилерії.
Далі були нескінченні штурми, масовані обстріли, поранення й шлях від піхотинця до артилериста.
Свій прикордонний шлях Олександр розпочав у 19 років. Каже, що мріяв бути військовим ще з дитинства. Повномасштабне вторгнення зустрів на півдні України. На Чонгарі втратив перших побратимів.
«Ми мали їхати разом, але в останній момент мене прибрали зі списків і поставили з кулеметом на підвіконні. З того завдання багато хто не повернувся», — згадує «Пінгвін».
Втрата побратимів лише загартувала його. Олександр написав рапорт і вирушив у зону ведення активних бойових дій на Донеччину.
У районі Вугледара тоді точилися запеклі бої, і прикордонників направили на підсилення підрозділів ЗСУ. Під час одного зі штурмів «Пінгвін» дістав поранення.
«Була команда працювати з кулемета. Я тільки висунувся, відкрив вогонь — і позаду прилетіли дві 120-ки. Уламки зайшли в ногу, я впав в окоп і знепритомнів», — згадує прикордонник.
Життя йому врятував побратим: відкопав після обстрілу, затягнув у нору та допоміг з евакуацією. Після лікування Олександр повернувся на ту саму позицію.
Далі були важкі бої під Авдіївкою. «Пінгвін» вистояв, і згодом змінив амплуа піхотинця на артилериста прикордонної бригади «Гарт».
Про перший постріл, роботу на потужній БМ-12 та мотивацію залишатися там, де кується перемога, — дивіться у відео:
Як повідомляла АрміяInform, доброволець Юрій Брунець на позивний «Бруня» показав на власному прикладі, як відслужити рік за контрактом та з гордістю повернутися до родини.
