Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
«Барс» брав участь у бойових діях на Лиманському напрямку, зазнав контузії, але не залишив службу — сьогодні він допомагає армії у ТЦК та СП.
Про це говорив в ефірі Армія FM військовослужбовець Подільського ТЦК та СП у Києві Віталій з позивним «Барс».
До війни він мав власну справу, а вперше намагався долучитися до війська ще у 2014 році. Тоді не вдалося — за станом здоров’я його не взяли.
Після початку повномасштабного вторгнення він знову шукав можливість долучитись до лав ЗСУ. Попри відмови, у 2023 році прийшов до військкомату й наполіг на своєму. Так розпочалася його служба — спершу в роті охорони ТЦК. Згодом у складі 23-го окремого стрілецького батальйону він вирушив на Лиманський напрямок.
«Мій підрозділ жодного метра землі нашої не здав. У нас дуже цікавий батальйон. Професори зі світовим ім’ям, автослюсарі, бізнесмени… у мене теж бізнес був», — сказав військовий.
Під час бойових дій «Барс» зазнав важкої контузії — у його автомобіль влучив ворожий FPV-дрон. Попри це, він зміг самостійно вийти з-під обстрілу, пройшовши кілька кілометрів під вогнем міномета. Весь цей час за ним слідкував ворожий Mavic.
Тоді боєць діяв інстинктивно, але розумів: головне — вижити й не наражати на небезпеку побратимів.
«Я за собою утягнув цей Mavic. Він за мною пішов, і мене обстрілювали. Я вийшов нормально. Живий. Падав, коли прильоти, вставав, йшов далі. І я утягнув Mavic, і припинився обстріл нашої роти», — пригадав чоловік.
Після поранення він міг завершити службу, однак вирішив інакше. Сьогодні «Барс» служить у Подільському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
«Не можеш воювати — допомагай. Це теж частина війни», — запевнив він.
За його словами, військові в підрозділах ТЦК — це люди з бойовим досвідом, які пройшли фронт і добре розуміють потреби армії. Або ті, які мають обмеження у зв’язку зі станом здоров’я.
Він наголосив, що мобілізація залишається критично важливою, адже без поповнення війська складно забезпечити ротацію та відпочинок для тих, хто тривалий час перебуває на позиціях.
Військовий переконаний, що перемога залежить не лише від зброї, а й від рішень кожного — бути осторонь чи стати частиною боротьби.
Раніше АрміяInform повідомляла про співзасновника ветеранського спортивного клубу «Неможливого не буває» Володимира Климова, який після поранення та реабілітації служить у ТЦК та СП.
