Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Для 24-річного прикордонника Максима з позивним «Араміс» літо назавжди має смак мелітопольської черешні, з нею пов’язані його найтепліші спогади про рідне місто — фестиваль «Черешнево», сміх друзів, безтурботні дитячі роки та Мелітополь, який упевнено рухався до європейського майбутнього.
Про нього розповіли на сторінці Державної прикордонної служби України.
Військова справа приваблювала Максима ще з дитинства. У 2019 році він став курсантом Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького,
«Мені з дитинства подобалася військова справа. Захоплювався військовою технікою. Саме тому в академії обрав напрям, який був більше до душі, – “Безпека державного кордону”», – розповідає Максим.
Повномасштабне вторгнення застало його під час навчання. Звістка про окупацію Мелітополя стала особистим ударом — батьки залишалися в місті, і лише через пів року змогли виїхати на підконтрольну Україні територію.
Після завершення навчання Максим добровільно приєднався до «Сталевого кордону» — 15-го мобільного прикордонного загону. Його новою реальністю стали артилерійські підрозділи та реактивні системи залпового вогню. З серпня 2023 року він очолює вогневе відділення та виконує бойові завдання на Сумському напрямку.
Згодом до «Сталевого кордону» приєднався і батько Максима. Хоча вони служать у різних підрозділах, усвідомлення того, що обидва під одним прапором, додає воїну сил і мотивації.
У 2025 році Максим відзначив свій «другий день народження» — після бойового виходу, під час якого їхню групу переслідував ворожий FPV-дрон.
«Ми бачимо — летить дрон. Він намагається влучити не в техніку, а саме в особовий склад. Ми почали розбігатися. А далі картина, як на відео: я забігаю в посадку, щоб сховатися, і прямо перед очима бачу дрон, який несеться на мене. Але в останню мить він раптом розвертається і летить в інший бік. Після чого ми його і збили», — розповідає Максим.
Як повідомляла АрміяInform, прикордонники з позивними «Пастор» та «Корея» з бригади «Сталевий кордон» повернулися з однієї з найважчих ділянок фронту.
