Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Ольга служить бойовим медиком у 36-ї бригаді імені контрадмірала Михайла Білинського.
Її історія була оприлюднена 21 грудня на сторінці бригади у проєкті «Морпіхи 36-ї: історії року, що минає».
Герої цього проєкту — воїни з різних підрозділів бригади, які стали обличчями бригадного календаря на 2026 рік.
Перш ніж піти до війська, Ольга поговорила з сином, пояснивши йому, що відчуває своїм обов’язком приносити користь для країни в часи великої війни.
Спочатку він не погоджувався відпускати маму, але потім прийняв її вибір. Так Ольга потрапила до 36-ї бригади бойовим медиком.
В перші дні на стабпункті найбільше боялася, що не впорається з емоціями, коли побачить поранених.
«Хвилювалася, що можу втратити свідомість від вигляду крові, запанікувати і у відповідальний момент не зробити те, чому мене вчили. Але впоралася.
На початку було дуже важко не стільки фізично, скільки морально, бо постійно бачиш страждання людей. Усіх було шкода до сліз, особливо молодих хлопців», — зізнається Ольга.
Як повідомляла АрміяInform, головний сержант взводу 1-го батальйону морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського з позивним «Дід» отримав три поранення, але зміг вивести своїх бійців з-під обстрілу.
