Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Водій мінометної батареї 41-ї окремої механізованої бригади з позивним «Херсон» щодня возить боєкомплект і бійців дорогами, де за машинами полюють дрони та артилерія.
Історію досвідченого воїна розповіли на сторінці 41-ї окремої механізованої бригади.
Досвід ще з АТО — і повернення після окупації
«Херсон» — не новачок на війні. Ще під час АТО він працював водієм, возив далекобійні гармати, що прикривали оборону Донецького аеропорту. Після демобілізації повернувся до цивільного життя — очолював фірму з вантажних перевезень, виховував дітей і тішився онуками.
Усе змінилося після 24 лютого 2022 року. Його рідний край опинився в окупації, а сам він разом із родиною — під прямими погрозами з боку росіян і колаборантів. Після евакуації близьких і звільнення території чоловік знову став до строю.
Завдання — підвозити й вивозити
Основна робота «Херсона» — логістика під вогнем: підвезення боєкомплекту, продуктів, доставлення бійців на позиції й евакуація назад. Маршрути — розбиті польові й лісові дороги, болото, ніч, рух без фар.
За його словами, це часто «пекельне ралі»: ворожі дрони, міномети й артилерія полюють саме на транспорт. Особливо небезпечні дрони-«ждуни», які чатують уздовж маршрутів.
Удар «ждуна»
Один із рейсів закінчився атакою такого дрона. В останній момент водій помітив загрозу і спробував ухилитися. Машина була повна бійців. Вижили, хоч і з пораненнями та контузіями. Та, на жаль, один військовослужбовець загинув.
Сам «Херсон» каже, що досі повертається думками до того моменту, але розуміє: вчинив би інакше — втрати могли бути значно більшими.
«Просто роблю свою роботу»
Він не називає себе героєм. Каже, що просто виконує свою роботу, і дякує командирам, побратимам та техніці, яка не раз рятувала життя. Його мрія проста: повернутися додому, у визволений Херсон, уже після перемоги.
