Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого розповіла вражаючу історію своєї офіцерки — лейтенанта Аліни, яка зуміла зберегти життєвий оптимізм і силу духу, пройшовши крізь одразу кілька випробувань — повномасштабну війну, небезпеку передової та особисту боротьбу зі злоякісною пухлиною.
Про це йдеться в повідомленні на сторінці бригади.
Дві довгоочікувані новини
Аліна — випускниця військової кафедри Луцького національного технічного університету, молодший лейтенант запасу. У мирному житті працювала менеджеркою в логістичній компанії.
Після початку повномасштабного вторгнення дівчина відчула, що знову готова вдягнути піксельну форму: «щоб захищати своє і наближати перемогу».
Та спершу їй довелося пройти важке особисте випробування — лікарі виявили злоякісну пухлину. Попереду були операція, лікування і тривале відновлення.
А вже згодом Аліна отримала дві довгоочікувані новини: повне одужання та зарахування до лав одного з механізованих батальйонів Князівської бригади.
«Найприємніше відчуття» на полігоні
Дівчина пригадує навчання на бригадному полігоні, де інструктори готували їх до реалій фронту.
«Одне з найприємніших відчуттів — коли стріляєш із гранатомета і влучаєш у ціль. І це після ранкової смуги перешкод — в амуніції, зі зброєю. Тоді на нас скидали навчальні боєприпаси з БПЛА, імітували ворожі атаки… Було важко, але ми знали: на фронті буде ще складніше», — згадує Аліна.
У лавах Князівської бригади вона вже має перші успіхи — нещодавно отримала звання лейтенанта.
Шрам як символ перемоги
Сили й підтримку Аліні дають рідні з Волині та старший брат, який теж служить — хоч і на іншому напрямку.
«Ми приєдналися до війська майже одночасно», — каже дівчина.
Вона не приховує шрам після операції — навпаки, вважає його символом особистої перемоги і нагадуванням про головне: не здаватись, попри будь-які обставини.
«Я не шкодую про свій вибір. Я там, де можу бути найкориснішою. І так буде до самої Перемоги. А далі — побачимо, як складеться життя. Головне, щоб воно було у вільній, мирній і незалежній Україні», — говорить Аліна.
Як повідомляла АрміяInform, командир зенітно-ракетно-артилерійського дивізіону 39-ї окремої бригади берегової оборони на позивний «Шах» розповів про особливості ведення бою на лівому березі Дніпра та складне рішення, яке йому довелося ухвалити в Кринках задля порятунку групи.
