З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
З 1 листопада 2025 року діють нові удосконалені правила оформлення та продовження відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Про це інформує Міноборони України.
Зміни ініціювало Міністерство оборони та підтримав Уряд. Вони покликані зробити цей процес максимально прозорим, а також розвантажити працівників ТЦК та СП, щоб вони могли зосередитись на завданнях мобілізації.
Автоматичному продовженню підлягають усі відстрочки, підстави для яких можна підтвердити в державних реєстрах або які не можуть змінитися з часом.
Оформлення відстрочок онлайн через застосунок «Резерв+» стало основним способом. Також це можна зробити офлайн через центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи).
Міністерство оборони пояснює, хто може оформити відстрочку онлайн у Резерв+, а кому необхідно звертатись до ЦНАП.
Хто зможе оформити відстрочку онлайн в Резерв+
У Резерв+ наразі є 10 типів відстрочок. Оформити відстрочку в застосунку можуть:
- люди з інвалідністю;
- тимчасово непридатні до служби (за наявності електронної постанови ВЛК);
- батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
- батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
- ті, хто мають дружину (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
- жінки та чоловіки військових з дитиною;
- батьки трьох і більше дітей в одному шлюбі;
- батьки, які самостійно виховують дитину до 18 років;
- студенти, аспіранти;
- працівники вищої та профосвіти.
Перелік цифрових відстрочок продовжить розширюватись. Наступною в застосунку з’явиться відстрочка для людей, які доглядають за батьком або матір’ю з інвалідністю.
Кому потрібно звернутися у ЦНАП для відстрочки
Для тих, чий тип відстрочки ще не доступний у Резерв+, а також для тих, хто не користується смартфоном або має паперові документи й недостатньо даних у державних реєстрах, з 1 листопада можна подати заяву на відстрочку в будь-якому зручному ЦНАПі.
Звернутися до ЦНАП можуть:
- Опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
- Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують тяжко хвору дитину, якій не встановлено інвалідність.
- Усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває неповнолітня дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування.
- Особи, які здійснюють постійний догляд за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, своїми батьками або батьками дружини (чоловіка) (за умови, що ці батьки не мають інших працездатних членів сім’ї, які можуть здійснювати догляд).
- Опікун особи, визнаної судом недієздатною.
- Особи, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю III групи.
- Особи, які мають одного зі своїх батьків або батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи II групи.
- Члени сім’ї другого (або третього) ступеня споріднення особи з інвалідністю І або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею.
- Інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
- Педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, а також наукові працівники, які не залучені в освітній процес.
- Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час проведення антитерористичної операції, відсічі і стримування збройної агресії рф — у донецькій та луганській областях, або під час дії воєнного стану в Україні.
- Члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність і самовідданість, виявлені під час революції гідності.
- Особи, незаконно позбавлені волі внаслідок збройної агресії проти України
- Військовозобов’язані віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.
- Військові, звільнені з полону.
Які документи треба взяти з собою у ЦНАП
До ЦНАП потрібно прийти з паспортом, РНОКПП та пакетом документів за типом відстрочки. Можна подати оригінали чи завірені нотаріусом копії документів.
Адміністратор через портал Дія відправляє документи до ТЦК.
У разі позитивної відповіді ТЦК відправляє результат у ЦНАП. Далі ЦНАП інформує людину телефоном та за потреби може роздрукувати оновлений обліковий документ із відстрочкою. Документ також можна роздрукувати через Резерв+ або портал Дія.
Якщо відповідь негативна, людина отримає на електронну пошту форму від ТЦК із зазначенням причини відмови.
Що ще важливо памʼятати
Заяву на відстрочку необхідно подавати тільки особисто. Представник — родич чи юрист — це зробити не може.
Заявник несе відповідальність за подання неповної чи недостовірної інформації в пакеті документів. Недостовірні чи неповні дані можуть бути підставою для відмови у наданні відстрочки від ТЦК. У такому разі доведеться подавати заяву ще раз.
Подати паперову заяву на відстрочку з-за кордону неможливо.
Підтвердженням подання заяви на відстрочку в ЦНАП є опис вхідного пакету документів (друкований документ), який видає адміністратор ЦНАП після приймання заяви.
