Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Боєць 1-го окремого штурмового полку «Вовки Да Вінчі» із позивним «Жокей», у якого під час бою з російською ДРГ заклинило автомат, а набої та гранати скінчились, вступив у рукопашний бій і ліквідував противника трофейним ножем.
За цей бій «Жокея» подано на звання Героя України. Історію оприлюднили на сторінці підрозділу.
Штурм спецназу ГРУ
На Покровському напрямку ворожа ДРГ, ймовірно зі складу 3-ї бригади ГРУ, «дуже-дуже тихо підкралася» до позиції, яку утримували «Жокей», «Трач» і «Шершень». Ворога помітили лише за п’ять метрів.
Почався запеклий бій. Українські бійці закидали противника гранатами: «Жокей» використав 12, його побратими — ще 18.
«Ні гранат, ні автоматів»
У «Жокея» настала критична мить: закінчився БК до трофейної зброї, а штатний автомат «зловив мертвий клин». Додатково відірвався провід рації. Боєць упав на коліна після пострілу і почув, як окупант крикнув своєму напарнику: «Я того вже завалив».
«Ні гранат, ні автоматів… нічого. Думав, що помиратиму», — згадує «Жокей».
У цей момент він згадав про трофейний ніж на бронежилеті. Коли російський спецпризначенець просунув автомат в амбразуру, «Жокей» різко підвівся:
«Вихоплюю ніж, однією рукою хапаю автомат ворога й тягну на себе в амбразуру. Другою — б’ю по руках, аби він не натиснув на курок», — розповідає боєць.
Він затягнув противника в амбразуру й ліквідував ножем. «Жокей» обпік руки, коли тягнув на себе гарячий ствол автомата ворога.
За боєм із дрона спостерігав командний пункт. Коли почалася рукопашна, на 15 секунд запала абсолютна тиша — «весь КП завмер і не міг зрозуміти, що відбувається». Коли «Жокей» переміг і помахав у камеру дрона, на КП «було схоже на стадіон під час фіналу Ліги чемпіонів».
У цей час його побратим «Трач», у якого теж відмовила зброя, сидів із останньою гранатою в руці, вже висмикнувши чеку:
«Думаю: якщо до мене прийде — піду разом із ним», — зізнався боєць.
«Я не думав про героїзм. Я просто хотів жити… Треба битися до кінця. Не опускати руки. Хоч зубами загризти, а не стояти й чекати, коли він тебе вб’є», — підсумував «Жокей».
Як повідомляла АрміяInform, бійці 225-го окремого штурмового полку на Сумщині відбили масовану атаку FPV-дронів на позицію своєї гаубиці, знищивши 30 ворожих безпілотників лише за один день оборони. А під час нічної евакуації водій із позивним «Жадан» під обстрілами зумів витягнути не лише гармату, а й підбитий тягач.
