Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Головний сержант роти 3-го єгерського батальйону на псевдо «Шустрий» розповів про бій 13 січня 2025 року, коли шестеро українських піхотинців в умовах густого туману та без підтримки дронів протягом шести годин відбивали штурм. У результаті було ліквідовано 11 і взято в полон 4 окупантів — усю штурмову групу противника.
Історію важкої, але вирішальної роботи піхотинців опублікували на сторінці 68-ї окремої єгерської бригади.
Шестигодинний бій у тумані
«Шустрий», 26-річний колишній машиніст Укрзалізниці, розповів про бій під Вугледаром, який став для нього знаковим.
«За день до ротації ворог, скориставшись погодними умовами, здійснив штурм. О сьомій ранку видимість була обмежена, коригування вогню майже неможливе, дронів не було», — згадує сержант.
За його словами, на позиції перебувало шестеро військовослужбовців. Противник наступав трьома групами по п’ять осіб. Бій тривав шість годин.
«Було тяжко, бо перед нами — високий соняшник, і ми не могли виявити ворога. Відпрацьовували вже на ближній дистанції — коли ворог підходив майже за 10–15 метрів до позиції», — розповів «Шустрий».
У результаті бою вся штурмова група противника була знищена або взята в полон. З українського боку — жодного пораненого чи загиблого.
«Там, де є піхотинець, там не буде ворога»
«Шустрий» наголошує, що піхота — це найважча робота в армії, яка вимагає постійно копати, щоб вижити.
«Щоб зберегти життя, треба копати. Від FPV треба десь сховатися», — пояснює він.
Водночас він підкреслює важливість злагодженості та взаємодопомоги.
«Усі розуміють, що ми робимо одну роботу. Не буде піхоти — ворог прийде до мінометника, кулеметника, артилериста», — каже сержант.
«Найбільша нестача — це люди»
Головною проблемою на фронті «Шустрий» називає нестачу особового складу.
«Усе впирається в людей. Якби в нас були їхні ресурси, ми вже були б десь під Москвою», — вважає він.
Сержант, який пішов на війну сиротою, бо «не було що втрачати», тепер має нову мотивацію — дружину і новонароджену доньку.
«Зараз у мене є сім’я, є мала дитина, заради якої я воюю. Вчу інших, мотивую, щоб вони так само боролися заради того, щоб наші сім’ї, батьки й діти жили в мирі», — підсумував він.
Як повідомляла АрміяInform, оператори БПЛА 68 єгерської бригади імені Олекси Довбуша ліквідовують технічні засоби окупантів, чим значно ускладнюють обстановку для ворожих підрозділів.
До речі, якщо вас цікавить й інший спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform
