Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Боєць бригади «Гарт» на ім’я Владислав розповів як російські загарбники буквально за тиждень перетворили цей населений пункт на справжню руїну, проте так не зуміли його захопити.
Його спогадами про оборону міста у четвер, 28 серпня, поділилася Державна прикордонна служба.
За словами бійця, першу ворожу атаку на Вовчанськ йому довелося відбивати разом з побратимами просто у свій день народження.
«Тоді ворог кинув значні сили, намагаючись прорвати оборону та швидко взяти під контроль місто. Але натрапив на запеклий спротив. Відтоді минув вже понад рік, і росіяни досі не полишають спроб підкорити Вовчанськ. Постійні штурми малими групами, спроби обходу, обстріли з мінометів та артилерії, атаки дронами — усе це стало звичним щоденним випробуванням для українських захисників», — зазначають у ДПСУ.
Снайпери ССО опинилися в епіцентрі ворожого штурму і прийняли ближній бій
Втім, попри перевагу ворога у техніці та боєкомплекті, Владислав та інші українські бійці дають їм достойну відсіч.
«Вони ідуть малими групами, намагаються штурмувати, щоб зайняти наші позиції й закріпитися. Кожен несе в рюкзаку саперну лопату, планує, що буде окопуватися на нашій землі. Ми робимо все, щоб цього не сталося, а лопати їм знадобилися лише для того, щоб закопати своїх 200-х», — згадує Владислав, ділячись кадрами зі своєї GoPro.
«Такого садизму ще не бачив» — бійці ДШВ зняли, як російські командири розстрілюють власного солдата
