У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
Уже три українські області зашивають і логістичні шляхи, і вулиці населених пунктів антидроновими тунелями: Донеччина, Сумщина та Запорізька область.
Кілометри таких «коридорів життя» служать для зменшення вогневого впливу ворожих FPV-дронів, які небезпечні і для військової техніки, і для цивільного населення.
Відтак, у цей період війни антидронові тунелі стали поки що одним із найефективніших методів забезпечення захищеної логістики.
Найефективніший матеріал для побудови таких коридорів — рибальська сітка. Вона і міцна, і малопомітна для операторів ворожої техніки. Саме конструкції зі спеціально натягнутою сіткою створюють захисний бар’єр з неба від ворожих камікадзе.
Станом на літо 2025 року антидронові тунелі стали важливим елементом оборонної інфраструктури України. Працюють над створенням антидронових тунелів військові частини Сил підтримки ЗСУ, Державна служба спеціального транспорту та обласні військові адміністрації.
Донеччина: акцент на Покровський напрямок
Донецька область — у фокусі захисту логістичних шляхів, зокрема, один із найважчих напрямків фронту — Покровський.
Так, на початку серпня під час робочої поїздки на Донеччину на необхідності питання посилення стійкості оборони, зокрема, інженерного обладнання позицій, встановлення загороджень, будівництва фортифікацій та антидронових тунелів, наголошував і Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський.
Тоді головком підкреслив, що така робота вже ведеться, але потребує ще більшого масштабу та комплексного підходу.
Як антидроновий щит захищає військову техніку: кадри від Сил оборони
На Донеччині працюють, зокрема, фахівці 250 об’єднаного центру інженерної підтримки.
Ігор Вікторович — військовий інженер 250 ОЦІП. На його думку, найбільша потреба у встановленні антидронових коридорів — на Покровському напрямку.
«На даний час там найгарячіше. Треба працювати більше і швидше, щоб захистити наші підрозділи від російських дронів», — говорить військовослужбовець в коментарі АрміяInform.
На уточнення, яку відстань у своїй зоні відповідальності вже закрили антидроновими коридорами, Ігор Вікторович каже, що ефективність роботи не вимірюється в кілометрах чи метрах, — а в ділянках.
«Якщо нам надали під роботу ділянку — отже, її треба зробити, закрити. Суть цієї технології в тому, щоб логістика і продовольство ближче до нашої передової могли пересуватися безпечно, щоб їх не били FPV-дрони».
«Коли сонце з’явиться — все буде блистіти»: смертельне мереживо війни у небі над Костянтинівкою
Співрозмовник підкреслив, що на конкретно взятій ділянці фронту працюють зведені загони з різних підрозділів, вони працюють на різних ділянках.
«Уся територія Донеччини потребує таких тунелів. Вони необхідні не лише для військових, а й для цивільних, — адже небезпека повсюди», — резюмував співрозмовник.
Запоріжжя: 10 км «мертвої смуги» і спроба мирного життя в Оріховому
Наприкінці червня начальник Запорізької ОВА Іван Федоров звітував про завершення будівництва першого антидронового тунелю на Запорізькому напрямку, який має убезпечити рух цивільного та військового транспорту на найбільш небезпечних логістичних шляхах.
Мета проєкту — мінімізувати загрозу від російських атак з повітря, зокрема, FPV-дронів. Все необхідне обладнання, від витратних матеріалів до металоконструкцій та сіток, було закуплено коштом спільного оборонного фонду
Будівництво триває у співпраці із запорізькою бригадою, враховуючи її бойовий досвід. За словами Івана Федорова, тунель дозволить цивільним більш безпечно пересуватися потенційно небезпечними відрізками доріг, а військовим — більш безпечно перевозити особовий склад, доставляти необхідні речі на позиції та евакуювати побратимів.
Усередині липня речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин звертав увагу, що Росія активізувала удари по тиловій логістиці українських військ, намагаючись ізолювати передові позиції та ускладнити постачання резервів і боєприпасів.
«Антидронові тунелі вже з’явилися в Оріхові та навколишніх районах Запорізької області. Вони допомагають приховати рух техніки від російських FPV-дронів, які атакують усе в радіусі досяжності — в межах 10 км від лінії фронту. Цю зону військові називають «мертвою смугою», — писав Волошин у соцмережах,
Завдяки сіткам вдається зменшити ризик ураження транспорту, що доставляє підкріплення та спорядження.
Сьогодні ворог активно завдає ударів по нашій логістиці, намагаючись відрізати передові позиції від найближчого тилу. Це…
Опубликовано Владом Волошиным Пятница, 18 июля 2025 г.
А станом на початок серпня 2025 року в Оріхові вже було споруджено 10-кілометровий тунель на в’їзді до міста, та ще понад 4 кілометри — основними дорогами міста. Натягують сітки задля захисту від російських FPV-дронів, які прицільно атакують цивільних.
«Взагалі ми беремо за основу всі центральні дороги. По центральних вулицях вже понад 4 кілометри натягнуто сітки. Плануємо ще десь кілометрів 8 натягнути по вулицях, щоб людям безпечно було пересуватися», — розповідав голова Оріхівської міської військової адміністрації Микола Вініченко у коментарі «Суспільному».
Посадовець також підкреслює, що антидронові сітки в Оріхові почали встановлювати близько 2 місяців тому через щільність атак російськими дронами.
Сумщина і її десятки кілометрів «коридорів життя»
Прикордонні території Сумської області потребують ретельного захисту від ворожих дронів, особливо — після початку Курської операції.
У цьому регіоні, серед інших, працює над зведенням антидронових коридорів 47 окрема інженерна бригада Сил підтримки ЗС України. Споруди такі ще називають «коридорами життя».
«Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів», — говорить капітан Віталій Кособуцький, який нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
За його словами, після зведення такі споруди вимагають регулярного догляду та підтримки у належному стані.
Офіцер розповів, що військові інженери вже спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів — деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
До робіт залучається команда з кількох людей, серед яких є й ті, хто відповідає за спостереження за повітряним простором. Військові інженери працюють під охороною, яка забезпечує їхню безпеку під час виконання завдань.
