У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.
14 жовтня 2019 року Президент України присвоїв 14-й окремій механізованій бригаді почесне найменування «імені князя Романа Великого».
Роман Мстиславич, або Роман Великий (близько 1152 — 1205) — засновник Галицько-Волинської держави, титулований як «самодержець всія Русі» та «володар Руської землі». Він батько славнозвісного Данила Галицького, й усі наступні галицько-волинські князі називалися «князями і господарями всієї Руської землі», а на їхніх печатках був титул «короля Русі».
Роман Великий першим помстився суздальському князю Андрію Боголюбському за спустошення в 1169 році столиці Русі Києва. У Новгороді, маючи лише 400 хоробрих воїнів, він розбив багатотисячне військо загарбника, якого зараз вважають основоположником московської держави, і захопив у полон стільки суздальців, що їх продавали на новгородському ринку втроє дешевше, ніж овець.
Після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина Ярослава Осмомисла, — 1199 року об’єднав галицьке князівство з володимирським, створивши Галицько-Волинську державу.
Згодом він прославився завдяки успішним походам проти Польщі, Угорщини, Литви та половців. Вершиною його успіхів було взяття Києва та включення міста у сферу своїх впливів. У такий спосіб Роман Мстиславович намагався подолати роздрібненість Київської Русі.
Як свідчить літописець, князь Роман «кидався на ворогів, як лев, і проходив їхні землі, як орел», вважався сучасниками наймогутнішим із давньоукраїнських князів. До складу його військових дружин могли входити лише бояри, які мали з’являтися за першим покликом князя. Представники нижчих класів могли бути долучені до війська тільки за видатні заслуги.
Нині воїни Князівської бригади — гідні спадкоємці їхнього небесного покровителя, Романа Мстиславича, Великого князя Київського, Володимирського, Галицького та Новгородського. Твердою рукою тримаючи зброю, під синьо-жовтими стягами і хоругвами князя Романа Великого, воїни 14 ОМБр примножують військову славу в ім’я України, пам’яті предків та майбутнього нащадків!
