Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Проєкт «Книга катів українського народу» встановив 49 російських військових суддів, які винесли сотні вироків українцям за сфабрикованими справами.
Проєкт «Книга катів українського народу» оприлюднив дані 49 суддів двох російських військових судів, причетних до винесення обвинувальних вироків громадянам України, зокрема військовополоненим.
Зібрані матеріали свідчать про системне фабрикування кримінальних справ, формальний характер судових процесів і використання обвинувачень у тероризмі для переслідування українців.
Ідеться про 26 суддів Південного окружного військового суду РФ та 23 суддів 2-го Західного окружного військового суду РФ. За даними проєкту, перші від серпня 2022 року винесли щонайменше 128 обвинувальних вироків громадянам України, а другі засудили 224 українців за аналогічною схемою.
На момент підготовки дослідження у провадженні цих суддів залишалося щонайменше 150 справ. Це свідчить, що практика кримінального переслідування українців у російських військових судах продовжується.
Обвинувачення в тероризмі як інструмент переслідування
За даними проєкту, Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону від початку повномасштабного вторгнення РФ ухвалив обвинувальні вироки у 436 справах проти громадян України. Інші російські військові суди також розглядають подібні провадження, хоча й у менших обсягах.
Найчастіше українців обвинувачують за статтями 205.3 Кримінального кодексу РФ — «проходження навчання з метою терористичної діяльності» — та 205.4 — «участь у терористичній спільноті».
За цими статтями судили переважну більшість українських захисників «Азовсталі». Типові строки покарання становлять 13 або 18 років позбавлення волі, а в окремих випадках російські суди призначають довічне ув’язнення.
Тож обвинувачення в тероризмі стають одним із ключових інструментів переслідування українських військових, які потрапили в російський полон.
Свідчення українських військових, звільнених із полону, описують підготовку кримінальних справ як процес, що супроводжується багатогодинними допитами та систематичними катуваннями.
За зібраними проєктом свідченнями, до полонених застосовували електрошок, побиття, імітацію розстрілу, сексуальне насильство та інші форми фізичного й психологічного тиску.
За оцінками колишніх бранців, лише близько 30% випадків застосування сили були спрямовані безпосередньо на отримання конкретних «зізнань». В інших випадках насильство використовували для залякування та психологічного тиску перед допитами слідчих.
Окремо в дослідженні описано практику переміщення полонених, яких судили в Південному окружному військовому суді. Після основного етапу підготовки справ їх переводили до СІЗО № 1 у Ростові-на-Дону, де умови утримання були менш жорсткими. За даними проєкту, це давало змогу приховати сліди катувань перед появою бранців у суді.
Сам судовий розгляд, як свідчить аналіз вироків, здебільшого мав формальний характер. Засідання часто обмежувалися двома епізодами тривалістю приблизно по 30 хвилин: оголошенням обвинувачення та проголошенням вироку.
Повноцінного дослідження доказів, допиту свідків і забезпечення реального захисту в таких процесах, за результатами аналізу, не відбувалося.
Проєкт оприлюднив персональні дані суддів, а також відомості про кількість громадян України, щодо яких вони винесли обвинувальні вироки. Інформація ґрунтується на встановлених ідентифікаційних даних і проаналізованих матеріалах кримінальних справ.
Примітка: щодо частини суддів проєкт зазначає, що їхні дані уточнюються. Відомості про кількість вироків і справ наведені за матеріалами оприлюдненого дослідження.
Оприлюднення імен суддів, відомостей про їхні рішення та обставин судових процесів дає змогу систематизувати інформацію про механізми переслідування українських громадян у РФ.
Зібрані свідчення про катування, відсутність належного судового розгляду та використання сфабрикованих обвинувачень мають значення для документування ймовірних порушень міжнародного гуманітарного права та подальшого встановлення відповідальності причетних осіб.
Ідентифікація суддів і фіксація конкретних рішень — один з етапів цієї роботи. Водночас кожен випадок потребує належної перевірки доказів і правової оцінки в межах відповідних процедур.
Оператори 237-го окремого батальйону безпілотних систем уразили склад БПЛА, майстерню та засоби радіоелектронної боротьби російських окупантів на Донеччині.
Військовослужбовці ТЦК та СП — це переважно люди з бойовим досвідом та після поранень різного характеру. Перешкоджання їхній роботі карається законом.
«Блек» та «Кіт» 180 днів поспіль утримували свої позиції під натиском російських загарбників, та ще й захопили одного з ворожих штурмовиків.
Служба в Силах Оборони за контрактом, стрілець
від 20100 до 120000 грн
Вінницькі Хутори, Вінницька область
Начальник групи охорони та патрульно-постової служби
від 20100 до 50000 грн
Краматорськ
Донецький зональний відділ ВСП
Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…