Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Міністерство оборони України системно працює над формуванням військової символіки. В умовах повномасштабної війни це не лише елемент зовнішньої ідентифікації підрозділу, а й інструмент формування ідентичності та підтримки бойового духу.
Про це йдеться в повідомленні Міноборони 26 липня.
В оборонному відомстві цією сферою опікується відділ розробки військової символіки та геральдики Центрального управління розвитку матеріального забезпечення (ЦУРМЗ).
«Саме в цьому відділі народжуються основні елементи символіки військових частин — їх нарукавні знаки. Це сучасні унікальні образи українського війська, які поєднують історичні традиції, регіональні особливості та характер завдань підрозділів», — зазначив начальник Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Міноборони України підполковник Максим Кайола.
Право на власний нарукавний знак мають військові частини, органи військового управління, навчальні заклади, установи та організації в системі Міноборони.
Під час створення нарукавного знака використовуються як модернові, так і традиційні елементи. Він має бути виконаний в єдиному художньому стилі з урахуванням традицій та спадковості з історичними формуваннями українського війська, зв’язком з місцевістю, де розташоване військове формування, та інших чинників.
Крім того, потрібно використовувати загальну колірну гамму, притаманну для відповідного виду чи роду військ (сил). Над символікою військової частини працює команда з професійних істориків та художників.
Узгоджений з військовою частиною ескіз нарукавного знака проходить експертизу з експертною радою, до складу якої входять провідні історики, художники та технологи України.
Лише після цього нарукавний знак військової частини затверджується, залежно від підпорядкування, Міністром оборони України або Головнокомандувачем Збройних Сил України. Протягом січня-червня 2025 року пройшли експертизу та затверджені 110 нарукавних знаків.
Приклади нарукавних знаків свідчать про глибоку концептуальність та символічну глибину:
- 153 окрема механізована бригада — в нарукавному знаку реалізовано символіку механізованого підрозділу через ретроспективу літописних згадок про «Повість временних літ», де було описано легендарний похід київського князя Олега Віщого на Царгород, під час якого Олег звелів зробити своїм воїнам колеса і поставити на них кораблі.
- 155 окрема механізована бригада імені Анни Київської — в символіці враховано як її почесне найменування, так і особливості її формування на французьких теренах.
- 19 армійський корпус — у символіці корпусу, який сформовано на колишніх теренах Чорноморського козацького війська, використано символи з їх першого прапора, який, за спогадами, було збережено під час руйнування Січі.
У сучасних умовах повномасштабної війни військова символіка стала невід’ємною складовою інформаційної, ідеологічної та моральної оборони держави.
