Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Вони працюють, коли інші ховаються. Їхня робота — зайти в пекло, щоб витягнути звідти пошкоджену техніку. Це історія бійців взводу технічного забезпечення, які рятують «залізо», ризикуючи власним життям.
Про невидимий, але надзвичайно важливий фронт розповіли на сторінці 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
«Інколи доводиться чекати годинами, доки небо буде чистим від ворожих дронів. Лежиш біля пошкодженої техніки й чекаєш сигналу, що можна працювати», — розповідає командир взводу Володимир на позивний «Механік».
Кожній евакуації передує розвідка, яку вони проводять самі. «Зупиняються за 2–3 кілометри до пошкодженої машини, далі „Механік“ і ще двоє-троє бійців ідуть пішки. Треба з’ясувати ступінь пошкоджень, як машину правильно зачепити, де розвернути евакуаційне авто, адже узбіччя зазвичай заміновані», — йдеться в дописі. Все це — вночі та бажано в негоду.
Боєць Дмитро «Мітяй» згадує, як рятували уражений FPV-дроном броньований Hummer, що лежав колесами догори за півтора кілометра від «нуля». «Лежали, чекали чистого неба три години. Hummer перевернули, передні колеса затягли на евакуаційний „Урал“. Тільки рушили — FPV спереду в „Урал“. А ми ж сидимо в „Хаммері“, тільки бачимо спалах, чуємо вибух, — розповідає Дмитро. — Дякувати богу, в „Уралі“ всі живі, тільки скло повилітало. Секунд за 10 — ще один FPV ззаду в „Хаммера“. Далі їхали на колесах без шин».
Іншим разом довелося рятувати БМП, на гусеницю якої намоталися товстезні дроти поваленої високовольтної лінії. Різати їх болгаркою довелося за 700 метрів до крайніх позицій ворога. «„Механік“ різав, а „Мітяй“ собою прикривав феєрверк іскор з-під фрези. Це все на тлі ворожого обстрілу фосфорними снарядами — видно було, як удень», — розповідають у бригаді.
На питання про трофеї, «Механік» показує «Урал», який дістався від росіян новеньким, з пробігом трохи більш ніж 1000 кілометрів. Загалом на рахунку взводу понад два десятки трофейних машин, витягнутих під час оборони Білогорівки.
Володимир, як командир, знає сильні сторони своїх бійців. На виїзди бере лише тих, хто не розгубиться в екстремальній ситуації. «Отже, тут саме той випадок, коли на здібності кожного знайдеться завдання», — підсумували в бригаді.
Як повідомляє АрміяInform, головний сержант роти вогневої підтримки Андрій із позивним «Кафа» — на честь стародавньої назви рідної Феодосії — розповів, як вийшов із оточення під Вугледаром, рятуючи двох побратимів, попри контузію. Втекти вдалося завдяки димовій завісі, яку створили самі росіяни.
