Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Головний сержант роти вогневої підтримки Андрій «Кафа», який взяв собі за позивний древню назву рідної Феодосії, розповів, як, будучи контуженим, вийшов з оточення під Вугледаром та врятував двох побратимів, скориставшись димовою завісою самих росіян.
Про свій бойовий шлях, що триває з 2016 року, воїн розповів на сторінці 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Андрій не служив строкову, але мав власні рахунки із загарбниками, адже його рідне місто окуповане з 2014-го. Він прийшов до 16-го батальйону 58-ї бригади служити за своїм цивільним фахом — водієм, але одразу потрапив у пекло боїв за Авдіївку. Згодом його, як людину, що до всього підходить ґрунтовно, призначили головним сержантом роти.
Після закінчення контракту у 2019-му він спробував повернутися до цивільного життя, але відчував, що «насувається щось грізне». «А ще він скучив за своєю ротою. Тож у 2021 році уклав новий контракт», — йдеться у дописі.
Повномасштабне вторгнення він зустрів у навчальному центрі на Львівщині, де опановував фах оператора ПТУР. Звідти з побратимами вирушив на пошуки свого підрозділу, який знайшов у лісах на Чернігівщині. Потім були бої під Бахмутом, у Серебрянському лісі та під Вугледаром.
Саме там «Кафа» був контужений і опинився в оточенні. «Думав, лишився на тій ділянці один, та зустрів двох молодих розгублених хлопців зі свого взводу і вивів їх також», — розповідають у бригаді. Перед цим йому довелося повернутися на позицію, щоб знищити технічні засоби, аби вони не дістались ворогу.
«Це було в майже повністю захопленому морпіхами Тихоокеанського флоту рф селищі. Аби дістатися на місце, ми скористалися димовою завісою самих же росіян, а тоді й повернулися під нею ж, — розповідає „Кафа“. — До своїх ми вийшли, коли нас уже навіть не чекали». Виходячи з оточення, він знищив кількох окупантів власноруч.
Сьогодні він знову на посаді головного сержанта. «Щоб вижити і бути ефективним на цій війні, треба постійно вчитися. Допомагати в цьому бійцям — важлива частина моєї роботи», — каже Андрій.
Як повідомляла АрміяInform, двоє бійців 16-го батальйону 58-ї бригади, ризикуючи життям, пройшли через заміновану територію, щоб дістати ворожий безпілотник, який впав неподалік їхніх позицій на півночі Харківщини.
