Проте реальність значно масштабніша. Сьогодні цей навчальний заклад є інтелектуальним центром оборони, що готує фахівців, без яких неможлива сучасна війна. Офіцери бойового…
Головний сержант роти вогневої підтримки Андрій «Кафа», який взяв собі за позивний древню назву рідної Феодосії, розповів, як, будучи контуженим, вийшов з оточення під Вугледаром та врятував двох побратимів, скориставшись димовою завісою самих росіян.
Про свій бойовий шлях, що триває з 2016 року, воїн розповів на сторінці 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Андрій не служив строкову, але мав власні рахунки із загарбниками, адже його рідне місто окуповане з 2014-го. Він прийшов до 16-го батальйону 58-ї бригади служити за своїм цивільним фахом — водієм, але одразу потрапив у пекло боїв за Авдіївку. Згодом його, як людину, що до всього підходить ґрунтовно, призначили головним сержантом роти.
Після закінчення контракту у 2019-му він спробував повернутися до цивільного життя, але відчував, що «насувається щось грізне». «А ще він скучив за своєю ротою. Тож у 2021 році уклав новий контракт», — йдеться у дописі.
Повномасштабне вторгнення він зустрів у навчальному центрі на Львівщині, де опановував фах оператора ПТУР. Звідти з побратимами вирушив на пошуки свого підрозділу, який знайшов у лісах на Чернігівщині. Потім були бої під Бахмутом, у Серебрянському лісі та під Вугледаром.
Саме там «Кафа» був контужений і опинився в оточенні. «Думав, лишився на тій ділянці один, та зустрів двох молодих розгублених хлопців зі свого взводу і вивів їх також», — розповідають у бригаді. Перед цим йому довелося повернутися на позицію, щоб знищити технічні засоби, аби вони не дістались ворогу.
«Це було в майже повністю захопленому морпіхами Тихоокеанського флоту рф селищі. Аби дістатися на місце, ми скористалися димовою завісою самих же росіян, а тоді й повернулися під нею ж, — розповідає „Кафа“. — До своїх ми вийшли, коли нас уже навіть не чекали». Виходячи з оточення, він знищив кількох окупантів власноруч.
Сьогодні він знову на посаді головного сержанта. «Щоб вижити і бути ефективним на цій війні, треба постійно вчитися. Допомагати в цьому бійцям — важлива частина моєї роботи», — каже Андрій.
Як повідомляла АрміяInform, двоє бійців 16-го батальйону 58-ї бригади, ризикуючи життям, пройшли через заміновану територію, щоб дістати ворожий безпілотник, який впав неподалік їхніх позицій на півночі Харківщини.
