Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
У ситуації, що звучить, як сцена з кінофільму, український військовий, не маючи при собі зброї, взяв у полон озброєного російського окупанта, який випадково заблукав у його окоп.
Про цю неймовірну історію, що демонструє незламність духу українських бійців, розповіли у 10-ї ОГШБр «Едельвейс».
«У нас перед тим розбило Starlink. Я вирішив перейти на сусідню позицію, щоб подзвонити нашим хлопцям», — розповідає український боєць.
Він ішов по накритому окопу, де було темно. «І тут тіло копошиться. Я до нього: „Хто такий, йди сюди?“. Я — такий-то, з такої-то бригади», — згадує він. Коли підійшов ближче й посвітив ліхтариком, побачив переляканого окупанта.
«Бачу — на бронежилеті червона стрічка. Йду сюди, нахабно підходжу й питаю: „Жити хочеш?“. — „Хочу“. — „Ну, здавайся в полон“», — розповідає український військовий.
Як з’ясувалося, полонений їхав на мотоциклі, підірвався на міні, його скинуло в кущі, потім його ганяли українські дрони, і зрештою він, заблукавши, заліз у перший-ліпший окоп, який виявився українським.
«Він був просто сильно переляканий, або ще не зовсім зрозумів, що сталося. Він же думав, що на свою позицію прийшов», — каже боєць.
Український військовий, не маючи зброї, забрав у окупанта автомат і гранати. «Відстібнув магазин, подивився — патрони є. Защолкнув. Кажу: „Пішли“. — „Куди?“. — Кажу: „До наших хлопців. Потім тебе завезуть туди, де утримують військовополонених, і потім поміняють на наших хлопців“», — згадує він.
«Все, він пішов за мною», — підсумував український захисник.
Як повідомляла АрміяInform, головна медична сестра медроти 95-ї бригади ДШВ Наталія Висоцька, яка вижила після підриву медичного автомобіля на міні та отримала другу групу інвалідності, повернулася у стрій, бо, за її словами, не може пробачити собі, що тоді вони не доїхали до пораненого.
