Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Анна та Марина давно були дотичні до ДПСУ. Анна — була цивільним працівником, у Марини — служив коханий. Але вони прийняли рішення повноцінно стати до лав Державної прикордонної служби.
Про це розповіли на Телеграм-каналі ДПСУ.
До підрозділів ДПСУ долучається велика кількість жінок на добровільних засадах. І разом з чоловіками вони проходять базову загальновійськову підготовку.
Вона нічим не відрізняється від підготовки чоловіків, тому що посадові обов’язки, які вони будуть виконувати — ідентичні. І саме якісна підготовка — запорука успішного виконання завдання.
Звісно, інколи виникають й певні труднощі.
«Спочатку була така невпевненість. Але пару пострілів, і все пройшло. Нас підтримують. Звісно інколи кажуть, що жінкам в армії не місце. Але, в основному, підтримують», — розповідає Анна, прикордонниця з Сумщини.
Вона працювала в ДПСУ 5 років, але на цивільній посаді. Після того як бачила на власні очі віроломство росіян — вирішила також підписати контракт.
«Я пам’ятаю, як я перший раз одягала бронежилет. Я його не могла швидким скидом зняти. Мені з ним допомагали, одягали», — каже Марина.
Вона 9 років жила за кордоном, працювала нянею. Повернулась, бо її чоловік – прикордонник і зараз на передовій.
«Ми обоє тут, бо хтось мусить»: проста філософія подружжя, яке разом стало на захист країни
