У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Поки українці розгрібають уламки своїх осель, ховають рідних і тримаються на ногах лише силою духу, російська пропаганда запускає вже стандартний сценарій: «Ми же стрєлялі исключітєльно па ваєнних.
А то, што гдє-та дом абвалілся— то, навєрно, українская ПВО апять ошиблась».
Тобто летіло 16 ракет і понад 300 дронів, прилетіло в дитячий майданчик, а винні — ті, хто взагалі ці ракети збивав. Блискуча логіка, гідна окремого діагнозу.
Чергова ніч — чергові жертви
Знову Київ, знову смерть, знову обстріли житлових будинків. І знову — жодної відповідальності з боку агресора.
У кремлі — звична пісня: «ми по об’єктах», а на практиці — по вікнах, дахах, лікарнях і станціях метро.
Цілеспрямовані удари по цивільних — не побічний ефект. Це воєнний злочин, який відбувається з точністю годинника.
Як працює «військова логіка» пропаганди рф?
- Запустили ракети.
- Влучили в багатоповерхівку.
- Показали репортаж: «Це зробила ППО України».
- Відбілили армію в очах власного населення.
- Завершили випуск танцем соловйова.
Усе це — не інформаційні промахи, а свідоме переписування реальності. кремль діє за старим методичним зошитом: теракт — заперечення — звинувачення — спроба розколу.
Мета очевидна: розʼєднати й дискредитувати
Просування фейку про «неправильну» українську ППО має чітку мету — посіяти недовіру серед українців. Мовляв, самі себе і вбиваєте, поки ми, миролюбні, цілимося в умовний штаб, який, чомусь, завжди стоїть у центрі житлового кварталу.
Та проблема в тому, що українське суспільство вже давно навчилося відрізняти реальність від московської «альтернативної геометрії». Ми знаємо, хто запускає ракети. Ми бачимо уламки. Ми чуємо сирени. І ми поховали вже надто багатьох, щоб сумніватися.
кремль, що далі?
Що наступне? «Українська ППО сама запустила ракети, аби дискредитувати росію»? «Цивільні самі побігли під уламки»?
Схоже, фантазії кремлівських технологів меж не мають. Але навіть найкраща брехня безсила проти очевидного: кожен удар по цивільному населенню — це чорна мітка для росії. Це те, що не пробачає ні історія, ні Гаага, ні людське серце.
Болючий підсумок
- російські обстріли цивільних — факт, а не чиясь «інтерпретація».
- Спроби перекласти відповідальність на Україну — цинічна брехня.
- Винуватець — росія. І їй доведеться відповісти.
Бо навіть якщо кремлівські сценаристи й далі продукуватимуть нові казки про «ППО, що сама себе підриває», світ усе бачить. А Україна пам’ятає.
