Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувся захід з нагоди Дня Героїв, який відзначався 23 травня. Саме в ці дні силами радянських спецслужб в Європі були ліквідовані лідери УНР — Євген Коновалець та Симон Петлюра.
Сьогодні в Україні вшановують борців за незалежність нашої держави в різні історичні епохи. Нині нова генерація героїв захищає Україну від російської агресії, виборює мирне та безпечне майбутнє для нас і жителів усього європейського континенту.
Під час тематичного заходу присутні почули багато цікавого. Юнаки та дівчата дізнались про життєвий та бойовий шлях українських оборонців, мотивацію до військової служби та почули їх поради молодому поколінню.
Так бійці тактичної групи «Реванш» у складі підрозділу активних дій «Артан» ГУР МО України розповіли про свій досвід на війні.
Розвідник з позивним «Самоха» сказав так: «На війні кожен день по-своєму цікавий. Але найважче та найважливіше — це зберегти життя побратима. Життя людини — це найважливіше. Іноді навіть збереження життя — це перевага перед виконанням завдання, бо завдання можна буде виконати завтра, а зберегти життя товаришів, побратимів, своєї групи, то є найвищий пріоритет, тому найважче — це зберегти його. Тому всі операції, з яких група повернулася ціла, неушкоджена, можна рахувати вдалими. Розвідник — це універсал. Розвідник має бути кращим. Всі якості важливі — треба бути розумним, бути аналітиком, ухвалювати швидкі та правильні рішення. У нас кажуть — скільки до операції не готуюся, не планую, все одно щось піде не так. Тому треба, коли пішло не так, швидко ухвалити правильне рішення, знову ж таки, щоб виконати завдання і зберегти життя і здоров’я групи».
Розвідник на позивний «Тайгет» зауважив, що найважчим в роботі розвідника є робота в невизначеності: «Якщо замало розвідданих, якщо швидко змінюється ситуація… Коли дуже швидко треба ухвалювати рішення в ситуації, коли дуже мало вхідних. Так, наприклад, якщо аеророзвідка щось побачила, і перший погляд, здається, що БПЛА замінюють групу, то на досвіді, коли проводиться аеророзвідка і потім працює група на землі, можна зробити набагато більше, можна набагато більше побачити, вивчити рельєф, зібрати більше інформації і інколи навіть завдати нищівної шкоди ворогу. Дрони допомагають, але в штурмах беруть участь живі люди. І коли ти бачиш картинку з дрона, на землі все трошки може бути інакше».
Боєць з позивним «Росомаха» розповів, що він постійно ставив для себе високі планки й завжди знав, що може більше: «Я починав із ЗСУ. Потім я долучився до Гвардії наступу. Але щоразу я відчував, що можу більше. Наступним кроком була вже еліта — ГУР. Я пройшов відбір, і мені ця робота сподобалась. Було багатенько операцій, і мені вдень інколи доводилося проходити до 30 км. Моя основна роль спочатку була навігація. Тобто я заводив, виводив підрозділи, групи. Я не часто брав із собою напарника, тому що сподівався завжди на свої сили».
