Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Російські «режисери» воєнної пропаганди знову у справі — і, схоже, з тією ж креативною бідою, що й завжди: нова постановка, старі шаблони, і жодної реальності.
Цього разу вони видали інсценоване відео за «доказ» полону військовослужбовця 92-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. І, як завжди, все розсипалося після першої ж перевірки.
Сценарій — «Контракт 18-24», актор — невідомий, локація — вигадана
На відео, поширеному в низці прокремлівських Telegram-каналів, фігурує чоловік у формі, який «зізнається», що нібито є бійцем 92-ї бригади і служить за програмою «Контракт 18–24». В кадрі — типова сцена з розрахунком на емоційне враження: монотонний голос, стандартна фраза «нас кинули», і все це — під акомпанемент вологих очей та штучного «освітлення війни».
Факти — річ уперта
Центр протидії дезінформації перевірив цю «драму» через Командування Сухопутних військ ЗС України. Виявилося, що:
- Такої особи у складі 92-ї окремої штурмової бригади не існує.
- До програми «Контракт 18–24» цей чоловік жодного стосунку не має.
- Станом на 19.05.2025 жоден військовослужбовець, який проходить службу за цією програмою, участі в бойових діях не бере — усі вони ще перебувають на підготовці.
Тобто ще раз: ні полону, ні контрактника, ні логіки.
Російське телебачення на фронті: тепер з Тік-ток режисурою
Це далеко не перший випадок, коли російська пропаганда намагається створити враження «масових полонів», «деморалізованих мобілізованих» чи «покинутих воїнів ЗСУ». Але щоразу сценарії однакові, мов серіал «Вулиці розбитих фейків»:
- вигаданий персонаж,
- прив’язка до відомої бригади ЗСУ (для гучності),
- «зізнання» під запис без жодних підтверджень,
- і — за можливості — порушення форми, жестів, мови, які одразу викривають фальсифікацію.
Так і цього разу: ні прізвища, ні жетона, ні супровідної інформації, ні адекватної міміки. Але ж головне — ефект, а не правда, так? Принаймні, в методичках Герасимова.
Контракт на дезу
До слова, програма «Контракт 18–24» — це реальний шлях для молодих українців до лав Збройних Сил, з акцентом на якісну підготовку та мотивацію. Тому цинічно — навіть по-російськи — використовувати її назву в маніпулятивних відео, які мають на меті не інформування, а дискредитацію.
Але й тут — провал: програма працює, молодь навчається, підрозділи — на місці. А фейкові ролики лише підкреслюють відчай ворога, який не може впоратись на полі бою — тож знімає «кіно» на кухні.
ЗСУ — не кіностудія, а 92-га — не статисти у фейко-трилері
Українська армія продовжує тримати стрій. Кожен фейк, кожне відео, кожен «полонений із TikTok» — це не удар по правді, а лише дзеркало страху російського режиму перед реальністю: українські бригади не здаються. А правда — не фільм, де можна змонтувати потрібний фінал.
