На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Четвертий рік російської окупації не приніс мешканцям понівеченого Рубіжного на Луганщині ані відновленого житла, ані надії на покращення. Містяни продовжують обурюватися кричущою бездіяльністю місцевих колаборантів та їхніх російських кураторів, які імітують «відбудову», залишаючи багатоповерхівки з розібраними дахами напризволяще. Якість та обсяги так званих «ремонтів» у Рубіжному навіть близько не дотягують до показових пропагандистських проєктів у сусідньому, не менш зруйнованому Сіверськодонецьку.
Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко.
Ситуація з відновленням житлового фонду в окупованому Рубіжному залишається катастрофічною, викликаючи справедливе обурення тих небагатьох мешканців, що залишилися у місті.
«У Рубіжному й на четвертий рік окупації містяни продовжують обурюватися відсутністю бажання місцевих загарбників відновлювати житлові будинки», — зазначає він.
Особливо показовою є ситуація з багатоповерхівками, де окупанти імітували початок ремонтних робіт, але так їх і не завершили. «Декілька багатоповерхівок вже тривалий час стоять із розібраним дахом. Співробітники підрядної організації свого часу виконали роботи з демонтажу і зникли», — розповідає Олексій Харченко. Це означає, що ці будинки залишаються беззахисними перед опадами та подальшою руйнацією.
Голова Луганської ОВА звертає увагу на разючий контраст між тим, як окупанти підходять до «відновлення» різних міст. Якщо в сусідньому Сіверськодонецьку де, як ми пам’ятаємо, щонайменше 360 багатоповерхівок не під’єднані до опалення через необхідність заміни 40 км труб, хоча б створюється видимість масштабних робіт для пропагандистської картинки, то в Рубіжному і цього немає.
«Якість і кількість ремонтів у Рубіжному навіть близько не дотягує до показових відбудов у сусідньому Сіверськодонецьку», — підкреслює Олексій Харченко.
Як повідомляла АрміяInform, на п’ятий рік окупації кремль нарешті спромігся згадати про «розвиток» сільських територій на Луганщині. Але з «відновленням» — як завжди, по-російськи: у програму на 2026 рік потрапили лише ті населені пункти, які бойові дії майже не зачепили. Про зруйновані села — ні слова, ні копійки.
