Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Він командував взводом у розпал бою, особисто знищував ворожу бронетехніку з РПГ, рятував поранених побратимів під шквальним вогнем, вміло скеровував артилерію за допомогою дронів та до останнього подиху вів за собою штурмову групу. За виняткову особисту мужність, героїзм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, сержанту-десантнику Володимиру Тодору посмертно присвоєно найвищу державну нагороду — звання Героя України.
Історію видатного воїна оприлюднили на сторінці Командування Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Указом Президента України № 295/2025 від 8 травня 2025 року головному сержанту десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗС України, сержанту Тодору Володимиру Сергійовичу, присвоєно звання Героя України (посмертно).
Раніше за свою мужність та ефективність у боях сержант Володимир Тодор був нагороджений орденами «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів.
Бойовий шлях, сповнений подвигів
Кожен епізод бойового шляху сержанта Тодора — це свідчення його надзвичайної відваги та професіоналізму:
- Вересень 2022, Вовчий Яр, Донеччина: Командуючи взводом під час ударно-пошукових дій, вміло організував бій, внаслідок якого було знищено до двох відділень противника та ворожий танк. Тоді сержант Тодор особисто пострілом з ручного протитанкового гранатомета знищив БТР-80 окупантів.
- Жовтень 2022, Спірне, Донеччина: Під шквальним артилерійським обстрілом противника він організував та особисто здійснив евакуацію трьох поранених військовослужбовців, витягнувши їх з-під вогню. Залишившись на взводному опорному пункті, продовжував керувати обороною, що дозволило успішно відбити п’ять атак противника.
- Листопад 2022, Соледар, Донеччина: Командуючи групою, що мала завдання прорвати оборону ворога, особисто знешкодив ворожий кулеметний розрахунок, чим забезпечив просування свого підрозділу. Завдяки його чітким наказам було захоплено три ворожі позиції, що забезпечило прорив оборони противника на важливому напрямку.
- Грудень 2022, Кліщіївка, Донеччина: Під час оборонних дій виявив скупчення ворожої техніки, що готувалася до наступу. Використовуючи безпілотний літальний апарат, передав точні координати артилерійському підрозділу. Це дозволило знищити два танки, три бронетранспортери та значну кількість особового складу противника, запобігши прориву ворога.
- Січень 2023, Торське, Луганщина: У складі розвідувальної групи виявив укріплену позицію противника. Завдяки його вмілому плануванню та чіткому керівництву, група провела успішну нічну атаку, ліквідувавши 12 окупантів та знищивши склад боєприпасів. Особисто він під час бою протитанковим гранатометом вразив ворожу броньовану машину, що намагалася евакуювати особовий склад.
Останній бій Героя
Свій останній бій сержант Володимир Тодор прийняв 25 січня 2023 року також у районі населеного пункту Торське. Командуючи передовою штурмовою групою, він забезпечив успішне захоплення ворожого взводного опорного пункту, під час якого було знищено 19 бійців противника. Сержант Тодор особисто зі стрілецької зброї стримував контратаку ворожої піхоти, знищивши чотирьох окупантів. Потім він вчасно помітив ворожу БМП-2, яку підбив з гранатомета, але сам загинув у цьому бою.
Подвиги сержанта Володимира Тодора, його лідерські якості, тактична грамотність, неймовірна мужність та самопожертва заради побратимів і України є взірцем військової доблесті. Пам’ять про Героя України Володимира Тодора буде жити вічно.
Як повідомляла АрміяInform, коли російські окупанти, що захопили сусідній бліндаж лише за 25 метрів від українських позицій, на пропозицію здатися самовпевнено відповіли «Русскіє нє сдаются, ідітє дамой…», український сержант-протитанкіст знайшов для них несподіваний, але надзвичайно дієвий «аргумент». Дві модифіковані протитанкові міни, які він закинув під вхід до ворожого укриття, миттєво знищили його разом з усіма загарбниками всередині, хоча сам герой дістав контузію та опіки від потужного вибуху. Це історія 37-річного Дмитра на псевдо «Злий».
