Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Їхні обличчя не покажуть у новинах. Їхніх імен немає у зведеннях Генштабу. Але саме вони — тінь, що дихає в потилицю окупанту.
Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ опублікувало короткий фільм «Ворон-Месник», присвячений тим, кого називають Рухом опору.
Це не пафосна стилізація — це майже документальний кадр із паралельної реальності, де війна ведеться не взводами, а поглядами через оптику і мовчазними жестами в нічному лісі.
Український Рух опору — це бойовий нерв, що проростає у самому серці ворожих тилів. Це не просто спецпризначенці. Це — ті, хто залишаються там, де більшість іще навіть не ступала. Вони діють з окупованих територій, ведуть розвідку, організовують диверсії, передають координати для ударів.
Їхня зброя — тиша, швидкість і точність. Їхні методи — пластичні, винахідливі, часом жорстокі. Бо мета — одна: опір. Опір за будь-яку ціну, у будь-яких умовах, до переможного кінця.
«Методи та способи опору — незліченні. Мета — одна!» — цей лаконічний коментар до фільму від Командування ССО став його головною тезою. І справжнім гаслом незламності.
Як повідомляла АрміяInform, група 8-го полку ССО відбила ворожий штурм поблизу Часового Яру на Донеччині. Після цього оператори знищили ще трьох окупантів, які встигли закріпитися в підвалі житлового будинку.
